2

Приблизно о восьмій годині вечора, двоє молодих хлопців крокували рейками покинутої залізничної гілки. Вдягнуті вже в повсякденне вбрання, Джерард і Гаррі прямували до Глассдейла. У руках у першого був паперовий пакет із логотипом зоомагазину.

Їм не довелося докладати зусиль, щоб потрапити сюди, хлопці просто зійшли з дванадцятої платформи та попрямували вздовж колій, доки ті не розійшлися ще на два шляхи, один з яких був перегороджений огорожею з попереджувальними знаками. На те, що цю закриту залізничну лінію давно не використовували, вказував зарослий травою рейковий шлях, яким вони й крокували.

Гаррі знав, що Джерард зовсім не відчуває хвилювання або страху, тоді як він сам тривожився про те, що на них могло чекати в лігві цього божевільного психопата-волоцюги. Уранці Гаррі й не міг собі уявити, що суботній вечір вони проведуть саме так. Буденний і черговий перекур вилився в нерозсудливу, але веселу авантюру. Гаррі залишалося лише втішатися тим, що зараз було літо і на вулиці темніло доволі пізно, тож їм не доводилося йти до закинутого відстійника вагонів під покровом ночі.

Річмондська центральна залізнична станція і Глассдейл перебували на відстані одна від одної приблизно в півтори милі, приятелям  необхідно було пройти цю відстань пішки вздовж колій, тому як ті слугували орієнтиром у напрямі. Інші шляхи, які могли б привести їх до відстійника їм не були відомі.

Всупереч тривалим роздумам, юнаки так і не змогли здогадатися, що означає «слід голуба», однак вирішили, що як тільки вони опиняться на місці, все одразу стане ясним. Можливо, волоцюга у своєму житлі підгодовував голубів, через що його вагон має бути щільно вкритий пташиним послідом, однак вони не просунулися далі у здогадках окрім висування на кшталт таких поверхневих припущень.

Гаррі довелося почекати Джерарда, поки той затоварювався в зоомагазині, оскільки той не захотів, щоб Гаррі передчасно побачив те, що він збирається запропонувати безпритульному.

— Купувати харчі я піду сам, нехай це буде сюрпризом і для тебе, — сказав йому Джерард.

Насправді Джерард не хотів передчасно шокувати свого друга, він боявся надто гострої реакції Гаррі на вміст його кошика, а також наслідків, в яких Гаррі міг зірвати всю авантюру. У зв'язку з цим Джерард вирішив залишити в таємниці заготовлене частування до того моменту, як вони опиняться в оселі Кліффорда, адже тоді витівка вже зайде надто далеко, для того щоб спробувати дати задню.

Дивлячись на впевнену ходу і безтурботний вираз обличчя Джерарда, Гаррі заздрив абсолютному спокою свого приятеля. Той із легкістю на сердці прямував до лігва божевільного, навіть не замислюючись над тим, які небезпеки можуть на нього там чекати. Насправді Джерард припускав, що якщо вони не провокуватимуть безумця та не створюватимуть конфліктних ситуацій, боятися їм було нічого. Нехай божевільний волоцюга і не міг розмовляти без лайки, Джерард був упевнений, що насправді Кліффорд навряд чи може проявити фізичну агресію, а його слова й погрози — не більше ніж порожня балаканина.

Водночас Гаррі не полишав мандраж і хвилювання, починаючи з того моменту, як вони повернулися на склад після тієї самої перерви. Тому він вирішив усе ж таки перестрахуватися й узяти із собою якийсь засіб захисту, однак оскільки на роздуми й пошуки такого в нього не було настільки багато часу, Гаррі був вимушений прихопити перше, що потрапило йому під руку. Цим імпровізованим предметом для самозахисту став ніж для відкривання листів з офісного приміщення. Він постарався стягнути ніж непомітно, зокрема й від Джерарда. Так чи інакше, після закриття відділення канцелярським приладдям нікому було користуватися, а завтра вранці він сподівався так само непомітно повернути приладдя на місце.

Хоч і ніж для відкривання листів був не найкращим засобом для самооборони, Гаррі сподівався бодай скористатися психологічним чинником і налякати нападника в разі виникнення потреби в цьому, оскільки ніж такого типу не був заточений достатньо, щоб з його допомогою можна було наносити ріжучі поранення. Однак його вістря було досить гострим, щоб у крайньому випадку спробувати завдати колотих ушкоджень. На жаль, через брак часу Гаррі не зміг підшукати щось краще, тому йому доводилося задовольнятися тим, що в нього вже було. Ніж для листів він сховав у кишеню своєї куртки, адже лише цей елемент одягу дозволяв непомітно переносити з собою предмет такої довжини, нехай і для цього Гаррі доводилося терпіти спеку, що посилювалася через верхній одяг.

Від іншої частини міста залізничний шлях відділяла жива огорожа з дерев і кущів, яка супроводжувала його з обох боків по всій протяжності маршруту. Також сама колія знаходилася трохи вище над рівнем землі завдяки спеціальному насипу, проте з часом, через постійний ріст бур'янів і трави ця височина тепер більше скидалася на ідеально рівний пагорб, створений штучно. З лівого боку до залізничного шляху, проглядаючись крізь крони дерев і гілок іншої рослинності, підступав промисловий район, чагарники з боку якого були густо закидані сміттям.

Вони йшли вздовж рейкової колії, яка, на даний момент, тут була всього одна, хоча, з огляду на ширину насипу, можна було цілком припустити те, що раніше їх було більше. На насипі могло поміститися три або навіть чотири колії одночасно, однак, у зв'язку із занепадом, який переживала останнім часом американська залізниця, інші рейкові колії, мабуть, демонтували. Їх також могли прибрали вже після закриття лінії, залишивши лише один шлях, який слугував доступом до відстійника.

Від того моменту, як вони покинули платформу, і до часу, коли вони побачили перші покинуті вагони в Глассдейлі минуло півгодини. Вони могли б пройти цю відстань і швидше, проте в деяких місцях дорога була важкопрохідна через високу густу рослинність. На таких ділянках вони були вимушені пересуватися неквапливо, обережно, щоб не оступитися на черговій шпалі і не підвернути ногу. Лінію закрили кілька років тому через аварійний міст, який спочатку планували в короткі терміни відремонтувати, однак згодом міська влада вирішила замість цього побудувати нову залізничну гілку, з огляду на нерентабельність вкладень у ремонт мосту й обслуговування старого залізничного шляху. Новозбудований маршрут був набагато коротший за відстанню, а отже ефективніший у використанні.