Глава 4. Пригоди починаються

Ми ледве встигли пройти крізь портал. Як він зачинився. Повернувшись додому мама розпитувала як тато і чи нічого ми не натворили. Ми розповіли все, що з нами там сталося. Промовчали лише про те, що в останню секунду встигли пройти крізь портал.

Наступного дня ми з Фрідом вирішили відпочити. Тож ми пішли гуляти лише вдвох. Ми гуляли засніженим парком, потім посиділи в кафе та пішли додому. По дорозі ми говорили про різне.

-Фрід, як ти гадаєш...чи вийде в мене повернути батька з паралельного світу? - й запитально подивилась на хлопця.

-Фел, люба, я вірю що в тебе все вийде. Ти завжди знаходила вихід з будь-якої ситуації на відміну від нас. Тобі усе під силу. Згадай як ти допомагала нам усім. І це с тим, що ми вже знали про свої сили, а ти ні. Ми й справді як і казав твій батько, гадали що ти звичайна, без магії. Але я був дуже щасливий коли дізнався що ти також має сили. Пам'ятаєш як це було?

-Нібито, так. Я тоді трохи злякалась. Але ні кому крім вас не казала. А коли згодом дізналась що в мене аж так багато всього...то відкрилось ще більше питань, - я трохи похнюпилась.

-Гей, ну ти чого? А ну не кисни, - почав підбадьорювати мене Фрід. А коли побачив, що я вже не сумую і усміхаючись додав, - щоб не сталось, я завжди буду з тобою. Ти завжди можеш розраховувати на мене.

Фрід обійняв мене і поцілував. Діставшись додому ми сіли вечеряти. Вже через два тижні почнеться новий семестр. В нас мають додати ще кілька предметів. Цікаво що ж це буде?

Два тижні минули швидко. Тому вже завтра ми їдемо до академії. Провівши день з мамою та допомагаючи їй по дому ми й не помітили як пройшов день. Тому прийнявши ванну я лягла спати. Речі вже були зібрані, тому мені залишалось всього прокинутись поснідати й чекати на свого хлопця.

Повернувшись до академії ми всією компанією пішли гуляти до парка біля академії. Дорогою назад коли ми йшли біля лісу, що оточує академію, в кущах я побачили ніби то оленя. Але він був якийсь синьо-чорний, а потім поруч зелено-чорний. Коли я повернулась до друзів і сказала їй напрям, то оленів там вже не було. Ввечері я пішла до бібліотеки, що більше дізнатися про цих тварин. Виявилось, що це часові олені. На них можна швидко дістатися до будь-якого місця за лічені секунди чи хвилини. Ними можна подорожувати між світами, але не більше ніж на кілька днів. Бо потім в них не буде сил на повернення. Ще вони їдять рідкісні плоди (ягоди) оява чи листя мінтур. Які саме ростуть навколо академії. Але не багатьом випала можливість побачити хоча би одного такого оленя. Їх бачить лише та людина якій доведеться не раз мандрувати світами. І саме так вони себе проявляють.

Повертаючись до кімнати. Я роздумувала. Чому я побачила двох таких оленів? Якщо всі бачать не більше одного, то чому в мене випала така можливість? Може тому що в мене всі стихії? Чи тому, що тільки в мене вийде повернути батька назад?  Чи може...? Я так задумалася, що навіть не почула як до мене звернулися і коли торкнулись мого плеча то я від страху стрельнула вогнем.

-Обережніше, - сказав хлопець, - а якби це був не я Фел? Якби це був не маг вогню? Ти хочаб уявляєш наслідки? - почав вичитувати мене хлопець. Побачивши мої перелякані очі він обійняв мене. - Ну все, все, заспокойся. То чим це ти так думала, що не почула мене? - хлопець вигнав брову.

-Пам'ятаєш, коли ми повертались, я вказала на кущі але ви там нічого не побачили? - хлопець кивнув, - так ось, я ходила до бібліотеки і там вичитала, що це були часові олені.

-Тобто ти бачила одних з найзагадковіших містичних тварин?

-Так...але більше я здивувалася не цьому...а тому, що їх було двоє...

-Ти ж пам'ятаєш, що таке дуже рідко трапляється. Майже также рідко як і твій дар?

-Так. Тому я йшла та думала з чим це може бути пов'язане, аж раптом ти торкнувся мого плеча і я стрельнула вогнем зі страху.

-Хм...гаразд, давай про це поговоримо пізніше. Тобі треба відпочити. До того ж завтра в нас перша пара з бойової магії і нам треба підготуватись.

-Так, Фрід, твоя правда.

-Ходімо спати?

-Так, ходімо.

Пари швидко пролетіли. Після пар ми зібралися до бібліотеки, щоб почитати розділи про різні амулети, магічних істот, інші світи. На наше щастя, в бібліотеці виявилось достатньо всього. Адже бібліотека була великою. Та сьогодні я вперше за навчальний рік побачила майже половину бібліотеки. Так як весь навчальний матеріал знаходиться в основній залі. Та для кожного розділу, якщо можна так сказати...було відокремлено по залі. В котрій стояло більше книжок ніж в п'яти звичайних шкіл. Читали, перечитувати, але майже нічого не знайшли. Так у цих книгах було дуже багато всього але про паралельний світ та способи вийти з нього майже нуль. Один який вичитала Джон і є ти , котрий запропонував батько. Повернувшись до кімнат, ми пішли спати, бо було вже пізно. Майже 22 година ночі. Тиждень минув наче сон. Усі ходили замучені, сонні. Проте після новини на останній парі усі пожвавішали і начебто попросинслися. Але це й не дивно. Скоро свято льоду. А це означає, що буде цілий тиждень короткі заняття, різні святкування, турніри з льодових фігур, прикрас, льодового мистецтва і тому подібне.

Залишався тиждень до свята льоду. Всі те й робили, що прикрашали усе, купляли різні наряди блакитного чибілого кольору. Усюди було людно. А на ринку й шагу не зробити. Зайшовши до одного з магазинів, я прийнялась обирати плаття. Обравши одне пройшла до гримерної. Пляттячко було саме по моїй фігурі. Виріз декольте був не великим, одне плече відкрите, а інше з довгим рукавом аж до пальців. Довжина спереду до колін, а позаду до п'ят. І колір дуже пасував. Ніжно блакитний з білими сніжинками. Просто казка. Придбавши пляття, пішла обирати взуття. Сподобались блідо блакитні черевички з каблучком на платформі. Все мій наряд готовий.  В день до свята льоду Фрід подарував мені кулон у вигляді місяця та сонця. Що дуже доповнювати мій образ на балу льоду. Бал був розкішний. Всюди були блакитниц, білий, іноді темно синій та чорний кольори. Звісно без магії не обійшлося. Страв було багато. Особливо солодощів. Найбільше мені сподався десерт Льодова Казка (різні інгредієнти...нагадує смак...шоколадний торт, ванільне морозиво, різні шоколадні цукерки, чи то еклери чи то тістечка з начинкою...і це все одночасно. Загалом вибух мозку) та коктейль Туман Льоду (солодкий напій з газами, нагадує спрайт, але колір ближче до білого та на смак нібито Вишневе вино...проте не алкогольний). Майже всі дівчата що були на балу куштували саме Туман Льоду.