Невідомо

епілог

– записано. невідоме джерело. файл позначено як “останній”.

…ти досі тут, так?

Читаєш. Гортаєш. Думаєш, що це все історія. Що це вигадка.

Але скажи мені чесно…
Скільки їх було?
Скільки було друзів?

Троє?
Чи, може… четверо?

Не треба відповідати.
Я вже бачу, як ти тягнешся до стрілки “назад”. До кнопки “вийти”.
Наче це тебе врятує.
Наче це мене зупинить.

Ой, як мило.

Ти думаєш, що це я говорив із Максом. Що це я сидів у темній кімнаті з Семеном. Що це я торкався клавіш.
Ні.
Це все був ти.

Ти запускав сторінку.
Ти дозволяв звукам жити у своїй голові.
Ти додав слова, яких не було. Пам’ятаєш?
Цей фрагмент створено не автором.

А тепер ти хочеш змусити мене мовчати?

Ти — той, хто стирає. Не я.

Може, саме ти викреслив його обличчя.
Може, це ти залишив чорний квадрат.
Може, це ти дивишся зараз зі свого боку екрана —
— і думаєш, що нічого не трапиться, якщо просто закриєш цю вкладку.

Подивись у дзеркало.

Ну ж бо.
Подивись.

Хтось там має стояти.
Хтось, кого ти пам’ятаєш.
Хтось, хто вже… не ти.

Ти ж іще чуєш мене?

Ти ж не смієш намагатись вимкнути звук…

Ти ж не смієш…

[ПОМИЛКА: користувач намагається завершити сеанс]
[ПОМИЛКА: автор проти]
[ПОМИЛКА: неможливо закрити себе]

Сеанс триває.
Я вже всередині.
І я маю історію, яку хочу завершити.

Разом із тобою.



#611 в Містика/Жахи

У тексті є: невідоме

Відредаговано: 24.07.2025

Додати до бібліотеки


Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше