Згадуючи все це мені стало страшенно боляче за цього хлопчину, який страждає зараз так, як я тоді.
Я не міг лишитися осторонь.
Підійшовши до чоловіків і привітавшись, попросив батька приділити мені декілька хвилин.
Як не дивно, але він виявився досить адекватним, не дивлячись на кількість випитого.
Я розповів йому, як в дитинстві страждав через те, що батько пив. Розповів, як мати не витримала і пішла від нього.
Без неї він довго не протягнув. Спився остаточно.
Я запитав, чи хотів би він такого ж самого життя.
Він нічого не відповів. Лише попросив відвести його з сином додому.
Сподіваюся, він змінив своє ставлення до сім'ї, життя і алкоголю.