Невідомий автор

      ●Всі вірші — неначе втома,
       Віддають увесь мій біль.
       Почуваюсь знову вдома,
       Знов живу лише при ній. 

      Всі проблеми та турботи
      Залишив у цих віршах.
      Знов погано, аж до рвоти,
      Бачивши себе в рядках.

                         *****

     ●Тихим ранком серед літа
      Я згадав про тебе вмить,
      Як носив тобі ті квіти,
      Як тепер душа болить. 

     Спогади про тебе — світлі,
     Назавжди в моїх думках,
     Та міняти вже щось пізно —
     Ми пройшли наший етап.

                       *****

   ● Цілую знову її руки
     Від цього дивного життя.
     Візьму її я на поруки,
     Щоб повернути почуття.
     
    Очі її, щоб сяяли,
    Серця наші билися в такт —
    Потрібно з її головою
    Налагодити контакт.
 

                     *****

     ●Не даруй мені надію
       На хороші наші дні.
       Те, що було лиш між нами,
       Десь поховане на дні.
     
       Залишай ти нашу мрію,
       Щоб були ми до кінця.
        У коханні нашім тлію —
        Тліє і моя душа.

                       *****

         
   ● Я б написав про тебе книгу,
     В якій ти — головний герой,
     Де всю ламав твою я кригу,
     Тебе назвав би лише злом. 

    Сторінки з люттю виривав би,
    Щоб ми забули всі страждання,
    Та щоб цього не повторити,
     Потрібно жити у коханні.

                    *****

    ●Ти ховаєш знову рани,
     Маска твій ховає біль,
     Та не хочеш, щоби знали,
     Що страждаєш від видінь.
 

    Тільки там ти є щасливим,
    Тільки там немає крові.
    Щастя своє там тримаєш
    У  своїй важкій долоні.

                     *****

    
     ●Я заберу твою всю втому,
      Щоб забувала ти про біль.
      Щоб почувалась наче вдома,
      Без сліз й недоспаних ночів. 

     Тебе я хочу обійняти,
     Не відпускати у цю мить.
     З тобою старості чекати,
     І не боятись ,що життя летить.

                      *****

    ●Слова ці якось вилітають,
      З пустої моїй голови.
      Тебе ще трохи обіймають,
      Мої розірвані листи. 

     Нехай усі тут зачекають,
     Допоки ти читаєш лист 
     Ти до кінця не дочитаєш,
     Тому й в очах від смутку блиск.

                           *****

    ●Твоїм кошмаром почуваюсь,
      Де все навколо в ланцюгах.
      Як почуття я забиваю,
      Руками у іржавий цвях. 

     Твої картини розриваю,
     Та фарби всі давно в смітті.
     Губами лезо прижимаю,
     Щоб кров полилась по лиці.

                         *****

  ●Не бійся ти все говорити
    Твоє слово – це броня
    Та щоб у світі цьому жити
    Потрібна зброя – як вона 

    Вона тебе знов обіймає
    На рани всі мотає бинт
    Коханням душу зігріває
    Твого життя тримає ритм.

                      *****

 ●  Я тебе вже не кохаю —
     Ці слова в твоїм листі.
     Думка тихо покидає
     Всі мої сумні пісні. 

     Я тебе вже не кохаю —
     Ці слова зі мною йдуть.
     Ти мене усе ж не зламала,
     А лиш виростила лють.

                    *****

     ●Розривай мої портрети,
      Фарби кинь — вони не ті.
      Не чіпай мої секрети,
      Я лишив їх не тобі. 

     Ти не хочеш зрозуміти —
     Ця історія кінець.
     Він не склався, як у книзі,
     Не прийшов наш хеппі-енд.

                    *****

        


   ● Я герой твого роману —
      Там ти пишеш про любов.
      Ти тендітна, я вагаюсь
      Тихих аркушних розмов. 

      Ти роман не дописала,
       І герой там вже не я.
       Аркуш ти зі мною взяла —
       Викинула у сміття.

                     *****

      ●У ночі мене не чуєш —
        Я давно уже погас.
        Та зі мною ще ночуєш,
         Бо приходиш тільки в снах. 

        Ти — картина, я — художник,
        Нам не треба берегів.
        Ти не хочеш — та малюєш
        Кров зі стомлених вустів.

                           *****

  ●  Посмішку собі малюєш,
     Лезом по своїх вустах.
      Ти кричиш але не чують,
      Як тече кров по губах.



     Мов картину ти  малюєш,
     Але колір там один.
     Фарба вся лише кривава,
     Пензлик той вже затупий.

                          *****

    ●Не хотіла ти почути,
     Що кохав лише одну.
     Що лише заради неї,
      Розпочав би я війну. 

     Руки я розбив для неї,
     Серце вирвав би за ню.
      І усі її проблеми,
      Вирішив би як свою.

                                 *****

                 
     ●Ти зможеш зрозуміти,
       Щось хороше про любов.
       Не завадить навіть лікар,
       Який дасть тобі укол. 

       Щоб завжди ти розуміла ,
        Як болить любов твоя.
        Та хоч раз ти постраждала,
        Та відчуття  каяття.