4

                                                                        4

- Схоже на якусь  маячню, - сухо сказав Джим, попиваючи пиво.

Джим хоч і захоплювався різними науковими та ненауковими теоріями світобудови, загадками історії, але, судячи з його вигляду, можна було сказати, що він не вірить другу. Хоча сенсу у вигадуванні такої історії Рональд не мав. Джим це розумів.

- А ти що скажеш, Брітні? – спитав Рон у сестри.

- Що будемо робити? - спитала Брітні, дивлячись по черзі то на брата, то на Джима.

- Для початку треба не гарячкувати, до понеділка є час. Надвір виходити не будемо. Подивимося, зачекаємо до випуску новин. Може, все проясниться. Але ризикувати не варто, вдома безпечніше. – говорив рівним голосом Джим. Судячи по пропозиції зачекати час новин і не гарячкувати Рональд зрозумів, що друг йому вірить і сприймає серйозно цю подію.

Рональд перевірив вхідні двері, переконався, що вони точно зачинені. Вийшов на балкон, стояв хвилин 5, дивився в далечінь, дивився на людей, які траплялися йому на очі. Все було нормальним. Він уже почав думати що це сон чи йому примарився цей похід у магазин.

До вечора ситуація поблизу будинку не змінилася. На вулиці нічого не відбувалося такого, що заслуговувало б на їхню увагу. Але це лише тут. Всі новинні сайти, які відвідав Рональд писали про напади людей, які мали дивний погляд. Багато таких інцидентів закінчувалися вбивством когось із учасників цієї сутички.

Надвечір вже й телеканали у випусках вечірніх новин стали показувати сюжети, в яких було саме те, про що говорив Рональд зранку. Друзі сиділи на дивані і без зайвих слів дивилися в екран телевізору. Брітні з Джимом вдивлялися у кожну деталь, що була у відео. Там були як відео з камер спостереження або автореєстраторів, так і відео, зняті на смартфони та відправлені в студію телеканалу. Пояснень цим нападам не було, принаймні в  новинах нічого точно не говорили.

- Обов’язок уряду чи хоча б губернатора звернутися до нас. Вони повинні щось знати, якщо це по всіх телеканалах крутять весь вечір. - Припустила Брітні.

- Подивимося вранці, що буде по телевізору. - сказав Джим.

- Може спати? 22:30 вже. – запропонувала Брітні. Я втомилася. Плюс нерви. Тобі теж треба виспатися, Рональде.

– Знаю. Давай лягати. – відповів Рон.

Брітні лягла першою. Хлопці тихо розмовляли на кухні. Рональд сидів за столом і пив чорний чай. Пив повільно. Думав. Усі його думки були зайняті сьогоденням. Що буде вранці, він не знав, але хвилювався. Те, що показали по телевізору, невиразні сюжети, кілька коротких відео. Це ніщо в порівнянні з тим, що він бачив на власні очі. А тим більше пам'ятаючи, як бита потрапляє в голову тій жінці в магазині.

Джим стояв, пив колу і дивився то на друга, то у вікно, у темряву. Вдивлявся, іноді затримував свій погляд на кілька десятків секунд і відволікався від вікна.

- Які плани на завтра? - спитав він у Рональда.

- Прокинутися, увімкнути телевізор. Переглянути новини та попити кави. А там щодо ситуації подивимось.

- Все я спати. До завтра, Джиме.

- До завтра.