Розділ 29. Пружина.

До самого вечора ми дивилися по камерах, як на третьому рівні бігають ящірки. Це було схоже на рейд до противника. Прибігли, боляче вкусили та втекли. Суцільним потоком вони пройшли в аномалію, поламавши всі решітки, які я там будував, і за дванадцять годин усі почали повертатися у свою аномалію на сьомий рівень. Тех теж помітив спад активності на своєму рівні.

— Щось занадто тихо, - промовив Джо. - І вже не з'являється ніхто з аномалій. Може, вони пішли? - у коридорах залишилися тільки тіла тих, кого я перебив.

— Навряд чи, - відгукнувся ШІ. - Я проаналізував кількість тих, хто увійшов, і кількість тих, хто вийшов, різниця у великих тваринах. Є таке припущення, що туди водили молодняк на полювання. Більша частина великих залишилася ще в аномалії. Вони там, і щось готують або прикривають відхід молоді.

— Що вони можуть готувати? Чому ти впевнений, що вони там не загинули?

— Мембрана аномалії не закривається, я вважаю, що в аномальних тварин із псі силою є здатність відкривати аномалію, - поясняв ШІ.

— Цікава здатність, - в слух прокоментував я.

Раптом мембрана блимнула, і всі побачили, як клубок, що складався з двох великих тіл, ящірки та іншої тварини, викотився з простору аномалії в коридор бази. Чулися звуки ударів і здавлене гарчання. Швидкість, з якою рухалися кінцівки однієї, не дозволяла розгледіти їх, але ящірка міцно тримала її, і кігті мало завдавали їй шкоди. Через кілька хвилин тварюка почала завмирати, схоже, ящірка якоюсь знерухомлювала жертву, мабуть, отрутою. Потім перехопила зручніше тіло і потягнула його на сьомий рівень. Жеруть вони, напевно, їх у своєму світі. Ще через годину почали виходити з аномалії інші ящірки зі здобиччю в зубах, так тривало ще довго. Ліка просила дістати їй інгредієнтів для нових досліджень і пішла спати. Ближче до ночі інші співробітники бази розійшлися, залишився один я.

— Тех, ШІ, є припущення, це разова акція ящірок чи тут таке постійно відбувалося?

— З імовірністю 70% це було частіше, раніше це або ніхто не бачив, або ніхто не переживав цю зустріч і не зміг розповісти про це, - підбив підсумки ШІ.

— Можу тільки один такий випадок пригадати, коли зник один відступник із бази, він на сьомому рівні якраз щез, - додав кіборг.

— Потрібно перекривати шахту ліфта на сьомому і третьому рівні, це зрозуміло, але як. У шахті є броньовані двері? - запитав я.

— Так, за планом є, - відповів ШІ, - але після запуску режиму перекриття не можна буде їх назад прибрати, вони блокують і руйнують шахту.

— Погано. Тоді цей варіант відкладемо і відновимо двері ліфта. На сьомому рівні до них доступ є? - запропонував я.

— Немає доступу, потрібно проходити через низ, - відповів Тех.

— Можливо, тоді сходимо в аномалію на третьому поверсі, подивимося, що всередині, там зараз має бути спокійно, - запропонував я.

— Або, навпаки, всі тварини готуються відповісти на похід ящірок, - додав ШІ.

— Ризик вартий того, я спускаюся, збирайся, Мік, сходимо подивимося, - сказав Тех, і я побіг збиратися.

Через годину ми входили в аномалію, кіборг приніс мені ще один кристал псі та мій вкотре загублений клинок, камінь на ньому був такий самий, нічого не світилося.

— Ви дивилися відео з мого скафандра? - запитав я Теха з ШІ. - Чи бачили в мене під час псі атаки тварини мерехтів камінь на клинку? - відповіли обидва ні.

ШІ все перевірить, а поки у нас по плану аномалія. Не було в мене глюків, я точно бачив спалахи. Увімкнув поле, заходимо, кіборг заскочив першим.

Чужа планета зустріла нас темними хмарами, ми опинилися в зруйнованому стародавньому місті, побудованому з грубо обтесаного каміння. Будинки, що стояли, були схожі на мовчазних вартових запустіння, свідчачи про давно минулу цивілізацію. Вдалині маячили більші будівлі, що своїми формами нагадували кріпосну стіну і квадратні вежі, які натякали на велич, що колись прикрашала цей інопланетний пейзаж.

Серед руїн у повітрі висів запах крові та виднілися сліди нещодавньої битви, що сталася тут. Земля тут була всіяна трупами тварин-мешканців, їхні покусані й розкидані по ландшафту тіла слугували похмурим нагадуванням про небезпеки, що таїлися в аномаліях. Вхід у наш світ, з цього боку, був у проломі арки, одного з входів у будівлю цього міста. Тех і я запустили розвідників, вони перевірили найближчі околиці, і ми вирушили далі. Скрізь лежали тварини, здебільшого дрібні, збиті й знерухомлені псі ударом, а потім добиті. Я писав відео, намагаючись зафіксувати ці залишки цивілізації, які таємниці ховаються під цими уламками? Яка катастрофічна подія призвела до її падіння? Де знайти відповідь, написів та інформації не бачу, як визначити расу, яка тут жила?

Ми обережно просувалися крізь руїни, розвідники мали попередити про будь-які ознаки небезпеки. Темні хмари над головою, здавалося, віддзеркалювали похмурий настрій, а сонячні промені пронизували цей похмурий пейзаж. Кіборг жестами попередив дивитися на всі боки, не відволікатися на руїни, його розвідник уже помітив рухи попереду. Ми забралися в будівлі по обидва боки зруйнованої вулиці й завмерли, спостерігаючи за порушником. Це була велика поранена аномальна тварина цього світу. Вона шукала щось або когось, акуратно йдучи та принюхуючись до запахів. 

Зупинилася. По-моєму, вона нас відчула, кіборг скинув камінь із пролому, і тварина кинулася в його бік і вдарила псі атакою. Ми відкрили вогонь, тварина бігла, ми стріляли. Майже одразу наші голки почали пробивати її, чи вона була ослаблена, чи різні напрямки атаки, не можу сказати, вона ще раз вдарила псі та здохла, голосно пискнувши при цьому. Ми почекали кілька хвилин, вдалині вискочило кілька дрібних тварин, але через кілька хвилин і вони зникли. Схоже, це була остання велика тварина тут.

Тех вирізав кристал, і ми рушили далі. Я запустив у висоту розвідника, щоб подивитися, що там далі, за будинками та за стіною фортеці. Знайшов будівлю, схожу на ратушу чи щось грандіозне, і запропонував сходити туди, може, знайдемо відповідь, хто тут жив.