Розділ 5. Знайомство та плани.

Одягнувся, перекусив, почуваюся нормально, нічого не болить. Займемося роботою, зібрав інструменти на візок і знову той самий шлях на четвертий рівень. Коридор плавно згинався, і відблиски світла я побачив заздалегідь, звідки тут живлення, я нічого не тягнув же сюди. Гіркий досвід зустрічі з Техом навчив мене обережності, я тепер не відволікався, йшов уважно, прислухаючись до навколишнього оточення. Хоч тут у коридорі звук не сильно поширювався, але необережно зачеплене дрібне сміття могло видати мою присутність. Раніше, як слон, ходив, а зараз вчив я загальну базу по планеті чи то з баз по зброї, чи не вчив, треба подивитися, але рухатися став по-іншому, чи може то останні пригоди так на мене вплинули.

Акуратно ковзаючи від стіни до стіни коридору, я наближався до джерела світла. Попереду, згідно з картою, було перехрестя. Правий коридор вів у кімнату управління живленням четвертого рівня, щитова по-нашому, а лівий — до кімнат чергового персоналу. Діставшись до перехрестя, акуратно визирнув. Двері кімнати управління живленням були відчинені. На підлозі коридору лежали пучки кабелів. Технічний дроїд колупався в розкритій стіновій панелі, виблискувало світло зварювання, періодично з коридору чув шум відкривання дверей, що відчинялися і зачинялися в кімнатах. Значить, реактор запустили, дроїд, де можливо, перевіряє та підключає живлення.

Судячи зі зайнятого тут дроїда, небезпеки на рівні немає. Мене відділяло від нього десь метрів десять, і я спокійно попрямував до кімнати управління живлення. Зазирнув, тут точно була панель керування рівнем, яка після маніпуляцій дроїда поступово переходила з червоних лампочок на зелені.

— Щось це нагадує ремонтні роботи професійного електрика, файний ти спеціаліст, — звернувся я до дроїда. 

У цей час з'явився в коридорі новий персонаж. Це був павукоподібний дроїд. Його вісім опорних маніпуляторів висотою по пів метра забезпечують стійке пересування по будь-якій поверхні. На нижній частині потужного тіла, паралельно підлозі, розташовані дві турелі з відомою мені системою озброєння. До голови прикріплений броньований лист, який при необхідності служить щитом, що опускається перед дроїдом. На кінці невеликого хвоста, вигнутого, як у скорпіона, була гармата, з якої можна було стріляти в будь-якому напрямку. Я такого ще не бачив розламаним і не збирався протистояти такому монстрові, тому тихенько відступив у кімнату, серце билося, як заведене, весь спітнів, не треба так лякати. Якщо він ще не почав стріляти, то я, мабуть, вважаюся у союзниках.

— ШІ, що за чортівня тут коїться на четвертому рівні? — спитав я.

— Це активувалися протоколи безпеки, я не встиг тебе попередити. Дроїд займається патрулюванням, не турбуйся.

— Та майже не злякався, — відповів я. 

Знову перевірка. Задовбали.

— Подивися кімнати, що я тобі скинув, не відповідають на відгуки замки та панелі керування. Така ж проблема є на третьому та другому поверсі, коли туди технічний дроїд дасть живлення, треба їх теж перевірити. Другий технічний дроїд, до якого ти вчора приніс маніпулятори, відремонтували, зараз він зарядиться і допомагатиме тобі. Що не зможеш полагодити, скидай йому.

— Гаразд.

Розвернувшись, рушив у бік кімнат, озираючись — немає ще якихось дроїдів. Заспокоївся. Потрібно перевірити решту неробочих кімнат. З наявної інформації я можу зробити такі висновки: з великою ймовірністю на базі Тех вже провів роботи з підготовки до запуску аварійного реактора, тепер відновлює енергоживлення рівнів з невідомою мені поки що метою. Що далі відновлюватимуть поранених співробітників, для чого, яка мета, подивимось, поки що для мене є робота, працюватимемо, вибору зараз іншого все одно немає.

За розбиранням та відновленням чергової панелі керування дверима мене застав Тех. Сьогодні він при світлі виглядав вже не так жахливо, як при світлі ліхтариків, але все одно справляв відразливе враження. Маска, як і вчора, була в наявності, але був відсутній плащ, і це дозволяло розглянути з близької відстані кіборга. Тіло було майже людським, дві руки, дві ноги, але були й відмінності, це суміш високотехнологічної людиноподібної істоти, значно вища і, значно, я думаю, сильніша, судячи з об'єму рук та ніг, чи це скафандр. Як таке можна було зробити з собою? Шкіра була темного кольору і була схожа на гуму. Ще була зброя на поясі, ще якісь пристосування типу маніпуляторів тощо. Не все розпізнавав мій нейроком, але однозначно основою цього є не звичайний кіборг технік, а це якийсь кіборг прориву оборони на планету або на корабель.

— Привіт, Міку, вибач, що налякав учора, — почав він.

— ШІ міг попередити мене вчора про вашу появу, адже він знав, що ви вже на території бази.

— Так, це його помилка.

— ШІ начебто не можуть помилятися, чи можуть? — здивувався я.

— Цей може, — відповів Тех. — Він норовливий.

— Я все чую, — пролунав у динаміках голос ШІ.

— Яке у нас зараз завдання? — не відкладаючи проблеми, запитав я. — Я також хотів дізнатися про ситуацію по базі, що треба першочергово?

— Першочергове завдання — відремонтувати та перевірити обладнання другого і третього рівня, четвертий всюди відремонтувати живлення, відновити оборону, поки цих рівнів, а потім ліфт між четвертим і шостим поверхом, — видав завдання ШІ.

— А як же п'ятий рівень?

— Аномалію там не пройти, — сказав Тех. — Тільки обхід, ми не можемо з нею впоратися зараз. Можна притягнути генератор щита корабля і спробувати їм продавити аномалію, тоді можна подивитися, що там трапилося, інших ідей у мене по п'ятому рівню немає.

— Є ще варіант спробувати увімкнути основні ШІ, якщо вони цілі, живлення зараз у нас є, його вистачить в економному режимі десь на п'ятдесят років, на них може бути інформація про те, що сталося. Якщо ж включати щити, то кожне годинне включення забирає рік або два ресурси реактора, — видав версію ШІ.

— А чи можуть нам допомогти люди у стазис капсулах? — спитав я.