Розділ 28. Ціна стабільності.

— Усім відгукнутися через зв'язок! - пролунало в навушниках від кіборга.

— Іс на місці, Філ зі мною в бункері, зруйновані дві вежі та стіна, розкидало навалені машини у воротах.

— Знаходжуся над селищем, датчики корабля фіксують одного втікаючого у бік моря. Ой, вже не фіксують – відзвітував я.

— Мисливець напарнику вибухом відірвало ноги, стабілізував.

— Мік сади корабель за фортом і допоможи мисливцям, у мене три полонених, Іс пересувайся до мене, Філ на пульті управління, монітор обстановку. Мисливець чекай.

Ми всі кинулися виконувати розпорядження кіборга. За годину пожежі загасили, полонених закрили в кімнаті та поставили охороняти абордажного дроїда. Поранений мисливець був перенесений у форт, але стан його був поганий, а другий мисливець був чорніший за хмару, його вичитував по зв'язку Тех.

— Я вам, що сказав, стріляти за наказом, куди ви полізли.

— Не встежив, у нього сестру вкрали в рабство бандити, він мститься.

— Тепер один месник безногий, другий безмозкий з почуттям провини. Що мені робити з вами?

— Винен командор.

— Зараз я прийду. Мік перевір стан мисливця. - кіборг попрямував у форт, а я перевірив мисливця своєю аптечкою.

— Шанс смерті після закінчення дії стимуляторів 90%. – озвучив я. – Що робитимемо, лікуватимемо?

— Ви можете його врятувати, — підбадьорився мисливець.

— Так, але тобі доведеться дати тимчасову присягу роду. - мисливець скривився, - це серйозно, дайте подумати.

Він подивився кілька разів на партнера, потім на нас. Що в нього в голові зараз діялося невідомо.

— Умови?

— Тобі не можна буде розповідати, що ти тут побачиш. Відпрацювати у форті два місячні цикли разом із напарником.

— Згоден. - і вони з Іс обмінялися якимсь ритуалом, який не можна було на цій планеті обійти, потрібно буде запитати у кого ні будь, чому. Філ на всі ці маніпуляції дивився з відкритим ротом.

З коридору почувся лункі кроки. Кіборг увійшов до кімнати та зупинився поруч із Філом.

— Тех ти не знаєш, що тут відбувається, — спитав він.

— Знаю. І відкрив забрало шолома. - мисливець було смикнувся до зброї. Потім глянув на нас, а ми як стояли, так і продовжували стояти. Філ тільки не замовк.

— Чого це він.

— Запитай у нього сам. Як тебе звуть мисливець? - запитав Тех.

— Хорт.

— Розкажи ти Філу, чому мене злякався, а ми поки що завантажимо твого товариша, на корабель і відвеземо на ремонт. – засміявся він своїм неприємним сміхом.

— ШІ стан справ на базі, звіт. - сказав я в повітря. А кіборг потяг пораненого мисливця на корабель.

— Подій немає аномалії стабільні, - Філ завмер, мисливець задумався.

— Перемикай на Ліку. – пів хвилини мовчання.

— Мік я зайнята, що ти хотів.

— В нас пацієнт є, помирати зібрався, візьмешся, мед капсула коли буде вільна, хлопця останнього вилікували. - завалив я її питаннями.

— Та витягли сьогодні, ходить до Кіри чіпляється, забирайте його, нам працювати треба.

— А до тебе значить не чіпається.

— Ось потрапиш ти мені, все пригадаю. - і відключилася.

— Розклад такий Хорт, ти з Іс розбираєте у форті всі пошкодження і що можете ремонтуєте, збираєте всю придатну до ремонту техніку у дворі форту. Усе, що згоріло, скинете в ущелину при дорозі. Залучайте бандитів нехай відпрацьовують, прибирають і закопують усе. Філ ти летиш з нами, тобі потрібно поставити нейромережу, питання є? - Мисливець мовчав, Філ відкривав рота і закривав, відповів один Іс.

— Прийнято.

— Ми завжди на зв'язку, якщо щось - натякнув я. - Іс пішли спустимо один глайдер з корабля. Хорт ти віджени з пагорба свій мотоцикл на базу, Філ допоможи йому. За пів години вирушаємо. – усі зайнялись ділом.

Вночі я ще жодного разу не літав і це був сюрреалістичний досвід, несхожий ні на що, з чим я коли-небудь стикався раніше. Зірки мерехтіли у величезному просторі космосу, планета внизу перетворилася на полотно западин і височінь, освітлене м'яким сяйвом місячного світла. При перемиканні режимів роботи сканерів корабля, місцевість уявляла себе у режимі інфрачервоного, то ультрафіолеті, то рентгенівському тощо. Це все було нове і цікаве мені, а Філ взагалі сидів мишеням і мовчки, вбирав нову інформацію.

З кабіни я спостерігав, як під нами розгортається поверхня планети, що купається в неземному світлі місяця, бігали в далечінь тварини, полювали хижаки, жив цілий нічний світ. Тіні танцювали ландшафтом, створюючи хитромудрі візерунки, які, здавалося, зміщувалися і змінювалися з кожною миттю польоту. Але і цьому приходить кінець, ми підлітали.

Тех дистанційно запустив відкриття ангара, ввімкнулося освітлення, і я плавно заплив у середину. Приїхали.

Спуск пройшов, як і було заплановано без проблем, завантажили купленим товаром у місті всі наявні платформи та пішли вниз. Філ крутив головою всю дорогу, але питання не ставив, кіборг був не зговірливим, а я був зайнятий самокопанням. Схлинула ейфорія битви у повітрі та на землі. Я вбивав, адже вони теж хотіли мене вбити. Все це неправильно з одного боку і правильно з іншого боку, людина яка виявляє агресію зобов'язана отримувати за заслугами, смерть за смерть. Людина, яка посягала на чуже за своїм наміром чи навмисно, чи науськали його, чи наказав командор захопити чужу землю, повинна померти чи ні. В тому то й справа. Вона переступає межу, що відокремлює людину від звіра. А що нерви у людини ні до біса потім стають, всі знають. Досить самокопанням займатися, що сталося те сталося, назад не повернути, психолога тут немає, треба жити далі.

Зустріч відбулася в оазі з дівчатами та новим співробітником.

— Привіт дівчини - привітався я.

— Привіт, Міку - відповіла Кіра, Еллі із Заком не було, а Ліка помахала рукою і спідлоба подивилася на мене, потім вирушила дивитися пацієнта.

Вилікуваного хлопця звали Джо, він був стрункий; - У віці від 25 до 30 років; - світле волосся; - розбирався в техніці та зброї; – зростом близько метра вісімдесяти; - одягнений, як і всі ми.