Розділ 2. ШІ та подорожі по планеті.

Плане́та зеле́на – приро́ди краса́,

Смара́гдовий ки́лим на всі небеса́.

Ліса́ шелестя́ть у співзвуччі ві́трів,

Дзюрча́ння струмкі́в – це як музи́ка снів.

Десь ліс скрипи́ть і водоспа́д співа́є,

А со́нце, гра́ючись, приро́ду осява́є.

Ене́ргія життя́ в усьо́му ожива́є,

І спів птахі́в в гармо́нії луна́є.

Плане́та ж пусте́льна – суво́рий уро́к,

Мов час тут засти́г на віки́ й на крок.

Тут ко́жен похі́д – це боротьба́ за життя́,

Де в ти́ші хова́ється си́ла буття́.

Горизо́нт тут безкра́ю і пусте́ля суха́,

Тут ба́рви зника́ють і ти́ша глуха́.

Урага́ни стира́ють відлу́ння життя́,

А ві́тер - це хи́жий співа́к забуття́.

Бо там, де зеле́на дару́є життя́,

Пусте́льна дару́є душі́ забуття́.

Дві рі́зні плане́ти, два рі́зних буття́,

Та оби́дві у Всесвіті ма́ють життя́.

Незабаром повернувся Тех разом із Трігом та кішкою після обстеження корабля й аномалії, що вела до проміжного світу. Він був припорошений тонким шаром пилу, а його платформа виявилася заповненою обладнанням, зібраним з уламків розбитого корабля. Схоже, аґрафи з якихось причин залишили ці речі на планеті — переважно це були запасні частини, ймовірно, залишені після ремонту суднових систем.

Тех одразу взявся за розвантаження і перенесення всього до трюму. А ми обмінялися привітаннями з Трігом, а кіт і кішка, не втрачаючи нагоди, подалися досліджувати корабель. На перший погляд, кішка майже не постраждала під час нашої аварійної посадки з орбіти, але все ж варто буде оглянути її в медкапсулі — про всяк випадок.

— Аґрафів поблизу не виявлено, знайшов лише Тріга біля корабля, — коротко розповів кіборг про свою подорож. — Тріг бачив тут двох аґрафів, схоже, вони пішли в проміжний світ.

— І не повернуться? — запитала Оллі, хоча її голос залишався напруженим.

— Малоймовірно, але з аґрафами ніколи не можна бути впевненими, — відповів Тех. — Ми забрали кілька запчастин із корабля, які вони не встигли або не захотіли взяти. Там більше немає нічого цінного.

Я кивнув, поглядаючи на складені в трюмі деталі.

— У нас усі тести корабля майже завершено, і якщо зарядити псі-ядро, то зможемо пересуватися планетою. Найважливіше питання: що тепер робити з ним?

— Як для мене, з кораблем усе зрозуміло, — відгукнувся Тех. — Знайдемо та заповнимо в проміжному світі псі-кристали, поповнимо псі-ядро, і зможемо пересуватися на цій планеті. Головне, щоб ШІ запрацював нормально.

— З ним є невелика проблема, — продовжив я. — Ми увімкнули ШІ окремо й маємо підозру, що це копія корабля-міста. Потрібно все перевірити ще раз і вирішити, підключати його до систем корабля чи ні. І якщо так, то як його контролювати. — Я подивився на Теха. — Що ти про це думаєш?

— Це цікаво. Я зараз все перевірю ще раз, — відповів кіборг.

Поки він перевіряв, я зловив кішку, перевірив її за допомогою аптечки й під наглядом Оллі дав їй невелику кількість ліків. З пошкоджень у неї виявилися тріщини в ребрах і обпалений бік тіла. В цілому за тиждень-другий вона відновиться.

Коли ми повернулися назад до рубки, Тех підтвердив наші припущення:

— Пристрій справді містить дані корабля-міста аґрафів, але далі все зашифровано і блокується. Якщо це копія ШІ, то його не можна залишати без контролю.

— Це зрозуміло, — пробурмотіла Оллі. — Але що далі? Ми не можемо залишити його тут, але й тягати з собою буде важко й небезпечно через аномалії, а тим більше охороняти дорогою.

— Увімкнемо і запитаємо його, — запропонував я.

Тех задумався на кілька хвилин, перш ніж відповісти.

— Вмикати все ж таки його доведеться, якщо ми хочемо зрозуміти, що з ним робити. Але це потрібно робити дуже обережно. Аґрафський ШІ може бути запрограмований на певні дії в разі небезпеки або спроби злому. Ми можемо зіткнутися з чимось значно складнішим, ніж просто потік даних.

— Тобто ти пропонуєш поговорити з ним? — уточнила Оллі.

— Саме так. Але перед цим ми маємо переконатися, що в нас є хоча б базові засоби контролю. Якщо він почне діяти не на нашу користь, ми повинні мати можливість його відключити.

Я кивнув, погоджуючись із Техом.

— Добре. Почнемо з того, що ізолюємо його від зовнішніх систем і забезпечимо собі захист. Тріг, можеш ще раз перевірити та вимкнути усіх дроїдів на кораблі? — запитав я.

Тріг кивнув, а Тех тим часом зголосився тимчасово відключити псі-ядро.

— Спочатку підготуємо систему до безпечного запуску. Потім подивимося, що він скаже, — вирішив я.

— А що далі? — запитала Оллі, схилившись над панеллю керування. Її очі уважно спостерігали за показаннями систем корабля, що вимикаються. — Якщо це копія ШІ корабля-міста, ці знання коштують мільярди кредів. Вони можуть бути небезпечними та цінними для всіх.

— Тоді доведеться вирішувати, кому можна довірити ці знання, — відповів Тех. — Але це вже наступний крок. Спочатку розберемося, що саме він знає і чого хоче від нас. Сумніваюся, що це просто сховище даних. Тут можуть бути приховані інші мотиви.

Я знову поглянув на пристрій, в моєму житті вже є один древній ШІ. Цей теж здавався не просто розумною системою, а чимось більшим. Він був і загадкою, і загрозою, і, можливо, ключем до нашого майбутнього, хоча що гадати, згодом подивимося.

— Гаразд, тоді до роботи, — підсумував я.

Після кількох годин підготовки ми забезпечили всі необхідні заходи для безпечної активації ШІ. Тех і Тріг відключили основні системи та забезпечили контроль над енергопостачанням корабля. Оллі ретельно перевірила підключення до ШІ на наявність прихованих загроз, поки я налаштовував обладнання для комунікації.

Настав момент істини. Тех натиснув кнопку запуску, і корабельний ШІ активувався. Монітори засвітилися, а в ангарі запанувала напружена тиша. На екрані з’явилося мерехтливе світло, яке швидко перетворилося на графічне зображення жінки аґрафки. Голос, який пролунав потім, був неймовірно спокійним і м’яким.