Невдача

1 розділ

На цей раз нас розділяє дещо більше ніж відстань. Відійшовши трохи більше як 5 метрів я обернулася з надією побачити його, але все що мене зустріло на тій стороні - це холодний вітер погойдуючий гойдалку на дитячому майданчику. - марно я досі тримаюсь за надії. Подумала я і ступаючи далі, більше не оберталась. 
***
Можливо я надто багато думаю про нього - пошепки мовила Сіна. 
Не можливо, а прямо так! - майже криком докоряла подруга Сіни, Лола. 
Останні дні Сіна взагалі не виходила зі своєї кімнати, їжу замовляла доставкою, а її світло - рожеві штори не пропускали ні каплі світла у її кімнату. 
- Дивись яка ти стала із-за цього! Просто відпусти, він гавнюх і нічого більшого. Навіть однією твоєї сльозинки не вартий. 
- Так, ти права - з посмішкою і впевненістю прозвучали слова Сіни. Так ніби вона і справді так думала. 
- Дякую що посиділа зі мною, мені набагато краще, можеш іти. - Сіна добродушлива і сердечна людина, по крайні мірі так про неї відкликалися її знайомі. 
- Ти впевнена? Якщо тобі справді краще тоді я піду. 
- Так-так, можеш іти. 
Знову залишившись на самоті, потопаючи у своїх дивних почуттях злості, розчарування і любові Сіна задихалася слізьми. - як же я тебе ненавиджу, але як же я тебе люблю.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше