— Щось тут дійсно не те, Еллі… — після недовгих роздумів відповів Ерінвальд. — Схоже, що ти мала рацію: Ліаріель має від нас таємниці. Знаєш, я вже навіть повірю, що колись в Ельтанії було літо!
Я видихнула з полегшенням і усміхнулася. Яке щастя, що Ерінвальд мене підтримав! Я вже не думала, що зможу його перетягнути на свій бік, адже він все своє життя жив з певними уявленнями, які сформувалися багато поколінь тому.
— І що тепер робити? — я дуже сумнівалася, що Ерінвальд дозволить мені зустрітися з темними магами.
— До темних магів ми точно не можемо піти, — ну ось, мої сумніви підтвердилися.
— Але як тоді ми дізнаємось правду? — склавши руки на грудях, я насупилася. Може, мій похмурий вигляд переконає Ерінвальда, що зустріч з темними магами необхідна?
— Я спробую пошукати якісь книги, але це буде складно. Подібні книги зазвичай написані темними магами, а отже — заборонені. Так само як і зустрічі з темними магами. Зрозумій, Еллі, — Ерінвальд пересів до мене на диван і взяв за руку. Він ніжно провів великим пальцем по долоні, викликавши хвилю сирот на шкірі, але так і не змусив мене знову усміхнутись. — Зустрічі з темними магами не стільки небезпечні, скільки заборонені. Якщо хтось запідозрить тебе в контактах з темними магами — потрапиш у в’язницю за зраду. Вони — наші вороги. Перемовини з ними дозволені лише головнокомандуючим війська і конунгу. Навіть ярлам і тим паче херсірам не дозволяється вести з ними перемовини.
— Жаль, — зітхнула я. Я думала, що вся проблема буде вмовити Ерінвальда, а виявилось, що зустрічі з темними магами просто незаконні. Потрібно вивчити місцеві закони, а то ще втраплю у неприємності. — А якщо темні маги перші ініціюють зустріч? Проти мого бажання? Мене теж покарають?
Я хотіла розібратися у всіх нюансах. Можливо, є якась лазівка в законі?
— Якщо людину викрадають темні маги чи захоплюють в полон, тоді її карати не будуть. Але таких людей перевіряють магією чи вони не перейшли на бік ворогів. Тож якщо темним магам вдасться посіяти зерно сумнівів в душі людини, то маг це зчитає і буде покарання. Хіба що перевірки не буде. Але таке трапляється рідко. Єдиний реальний спосіб поговорити з темними магами без покарання — таємно найняти людину, яка погодиться бути посередником в розмові. Ось тільки у найманця є ризик бути спійманим, тому такі послуги коштують дорого. Та й ненадійно це. Навіть якщо наймати через третіх осіб, все одно можуть вийти на тебе. Не знаю, як у вас працює поліція, а в нас тут все магією легко відшукується і зчитується, тож серйозні злочини — рідкість. Хіба що людині нема що втрачати або ризик переважує покарання.
— Або у людини є гарний план, який не передбачає, що її спіймають на злочині, — видала я ще один варіант.
— Навіть не думай, Еллі! — Ерінвальд кинув в мене сердитий погляд і сильніше стиснув руку. Я розуміла, що він не стільки сердиться на мене, скільки боїться за мене. Але я не могла стояти осторонь і вірити Ліаріель, якщо все навколо кричало «ця богиня бреше!».
— Я не думаю, — поки що не думаю — але цього я не сказала вголос. Не хотілося тривожити Ерінвальда. Він і так постійно за мене хвилюється. — Просто висловила варіант.
— Добре, — кивнув Ерінвальд. Він відразу ж розслабився і більше не супився. Хоча, мабуть, підозрював, що я так легко не здамся і буду шукати способи безпечного контакту з темними магами.
— Але що тоді робити з нашою богинею? — питання про довіру до Ліаріель все ще було відкритим.
— Аналізувати всі її слова. Не поспішати. Думати. Більше ми нічого не можемо зробити.
На тому наша розмова закінчилася. Наступного дня, коли Ерінвальд поїхав у справах до міста, а Кайсіна сиділа з донечкою, я пішла до вчителя Альтаріса. Мені потрібно було скласти план наших занять, а також поставити йому деякі питання. Він точно знає більше, ніж Ерінвальд.
— Ільде Альтарісе, а та легенда про Фельварн… — почала я, зручно вмостившись у кріслі в його кімнаті. — Богів дійсно можна вбити? — мені згадалася розмова з Еймелією про моє завдання від Ліаріель. Тоді вона сказала, що і богів можна вбити. Але я не була певна, що це правда, а не мовний зворот. До того ж, щодо темного бога мені здавалося, що його ми маємо знищити до того, як він набуде всієї сили. — Не в процесі їх створення, а коли вони в повній силі?
— Так, звісно, — підтвердив вчитель. — Боги вразливі. Вони живуть безкінечно довго, якщо на них не нападають. Інший бог чи людина, наділена силою, подібною до божої, може вбити бога. Все, що потрібно — достатньо магії. А щодо легенди… Жодних підтверджень, що та битва існувала, немає, але історики вважають її дуже вірогідною. Раніше боги часто воювали одне з одним, відбираючи світи, вбивали одне одного. В інших світах їхні боги гинули. Такі відомості у нас є.
— А зараз вони не воюють? — я зачепилася за слово «раніше».
— Нам це не відомо, адже ми давно втратили зв’язок з іншими світами. Але вважається, що ні. Зазвичай воюють боги молодих світів. Такі легше захопити. Навіть у давнину старі світи рідко чіпали. В них сталі порядки і люди можуть збунтуватися. Бога також можна перемогти, якщо кілька сильних магів об’єднається проти нього, тож зі старими світами вони не ризикують. Хіба що дуже сильні боги. Або хитрі.
— А боги кохають? У них бувають діти? — мені було дуже цікаво чи збрехала мені Ліаріель про сім’ї богів.
— Так, звісно, — моєму здивуванню не було меж, коли вчитель Альтаріс так легко підтвердив брехню богині. — Боги по своїй суті — це сильні маги, що були створені не від союзу чоловіка та жінки, а із магічного джерела. В нас є певні відмінності, але боги все ж дуже близькі до людини. Вони так само відчувають, багато хто з них спить і їсть. Деякі отримують енергію лише з магічного джерела, але такі боги — рідкість. Магія не безкінечна, якщо її тягти великими порціями з джерела — а для підтримання життя богів без сну і їжі потрібно багато магічної енергії — то вона не встигне відновитися. Таке джерело гине. Чим менше магічних джерел у світі, тим складніше користуватися магією. Починають народжуватися люди, які взагалі не вміють користуватися магією, а сильні заклинання не вдаються.