Розділ 7. Тепер в нас є дочка

За вивченням магії і підготовкою до народження дитини час пролетів непомітно. Я відсвяткувала свій перший день народження в Ельтанії, отримавши купу подарунків і ще більше уваги від мого коханого чоловіка. Магія почала мені піддаватися і я вже досить добре нею володіла, а також освоїлася у місцевій рослинності і навчилася варити деякі зілля. Звісно, до рівня Вейліри мені було далеко, але настій від головного болю, снодійне і зміцнююче здоров’я зілля я вже легко робила по пам’яті. До народження донечки залишився всього місяць і на цей час я відклала всі магічні заняття, бо мені вже важко було пересуватись з таким великим животом, та й штовхання донечки мене відволікало. Вона дуже любила вдарити у живіт ніжкою, коли я намагалася сконцентруватися і направити магію на створення чогось складного і крихкого. Ніби кепкувала з мене!

— В нас росте маленька жартівниця, — відповідав на це Ерінвальд, погладжуючи мій живіт. Йому подобалися жарти нашої донечки на відміну від мене.

— Я боюся уявити, як вона почне жартувати, коли народиться… — зітхала я. Мабуть, мені дістанеться непосидюча дитина. Втім, а хіба я не була такою в дитинстві? Та й зараз така сама, все мені цікаво.

Для дочки ми підготували окрему кімнату поруч з нашою спальнею — у Ерінвальда багато кімнат стояли порожніми, адже замок великий. Звісно, в перші місяці життя дитина буде спати з нами, але потім вона переїду у власну кімнату. Ерінвальд наказав зробити в суміжній стіні арку, яку потім замінять на двері — щоб чути, як дитина плаче, коли прокинеться, але щоб усі ми мали особистий простір. Дитяча кімната відрізнялася за кольором від інших кімнат у замку. Зазвичай у Ерінвальда все було виконано у холодних блакитних, синіх, зеленуватих відтінках з білим або світлим деревом чи каменем. Я вже звикла до цього, хоч і встигла розбавити інтер’єр нашої спальні кількома теплими деталями — яскравими подушками, новими кріслами і килимом. Але для дитини мені хотілося більш теплого інтер’єру, зовсім іншого — щоб заходити до її кімнати і усміхатись. Я обрала меблі зі світлого дерева теплого відтінку, а за основний колір взяла пісочний, розбавивши його вставками білого, рожевого і ніжно-бузкового. На одній із стін я намалювала справжню картину з яскравою літньою галявиною. Нехай моя дівчинка ніколи не побуває в моєму рідному світі, але вона зможе побачити його в моїх малюнках. Ерінвальд підтримав мою ідею і навіть допомагав мені малювати. Звісно, вся ідея була на мені і контури малювала я, але замальовував їх він з легкістю.

— Не думав, що малювати так просто, якщо хтось вже намітив для тебе основу, — сказав він, коли ми закінчили картину.

— А у вас що немає розмальовок? — здивувалася я. Мене саму вони не цікавили, бо я малювала гарно, тому і не звертала уваги, чи є вони в крамницях.

— Розмальовки? — тепер настала черга дивуватися Ерінвальду. А що це таке?

Я розповіла йому про розмальовки і картини за номерами і Ерінвальд подивувався такому виду творчості. Наша сумісна праця наштовхнула мене на ідею: а чому б не створити розмальовки для жителів Ельтанії? І дитячі, і дорослі — щоб усі мали змогу гарно малювати. Ерінвальду сподобався мій задум і він пообіцяв домовитися з якимось видавництвом, коли я підготую малюнки. Весь останній місяць вагітності я присвятила створенню розмальовок — для зовсім маленьких діточок, найпростіших, щоб моя дочка вже зовсім скоро могла ними бавитись. І тільки наприкінці вагітності я загадала, що забула про дещо важливе: дерев’яну панель, яка розташовувалася в узголів’ї дитячого ліжечка. Ми мали зробити її разом з Ерінвальдом.

І ось я, сидячи в кріслі біля столу, зачаровано спостерігала, як Ерінвальд магією створює візерунки на панелі. Зверху він написав ім’я нашої дочки — Еріліфея — а вже нижче з-під його руки народжувалися чарівні лінії, завитки, символи. Візерунки на панелі символізували наш рід, любов, захист, тепло — все для того, щоб дитина росла щаслива і безтурботна. Коли Ерінвальд закінчив, настала моя черга. Я заповнювала деякі елементи візерунків фарбами з легким ефектом свічення, а також прикрасила панель різнокольоровими кристалами — їх потрібно було прикріпити магією, щоб дитина випадково не відірвала. Дуже обачливо! Кристали були не тільки різних кольорів, а й з різних порід. Кожен символізував щось своє — здоров’я, спокій, міцний сон, гарний настрій. Під кінець ми спрямували на панель спільний магічний потік, щоб вона перетворилася на живий захист кімнати, відганяючи негатив і даруючи дитині відчуття, що батьки поряд, навіть якщо їх немає в кімнаті. Ми все підготували як слід. Тепер залишилося лише дочекатись народження нашої дівчинки.

Незадовго до пологів я постала перед дилемою: народжувати в лікарні чи вдома. Раніше я ніколи б не роздумувала над таким питанням, але в Ельтанії все було інакше. Як пояснила мені Вейліра, особливої різниці між лікарнею і пологами вдома під її наглядом не було. Далеко не у всіх були власні цілительки вдома, тож більшість жінок народжувало в лікарнях, але зазвичай ті, хто мали цілительок, віддавали перевагу домашнім пологам. В моєму випадку з лікарнею були деякі нюанси. Замок Ерінвальда розташовувався за містом і щоб дістатися лікарні потрібно було їхати на санях. І мене така перспектива аж ніяк не радувала. Найкраще було б лягти в лікарню за тиждень до ймовірної дати народження, але тоді Ерінвальд не міг бути зі мною весь день. Хоч він зараз і намагався більше часу проводити зі мною, але в нього все ще були свої справи. Тому варіант з лікарнею був під сумнівом. Хоча і вдома я теж вагалася народжувати.

— А якщо будуть ускладнення? — розпитувала я Вейліру. — Ви з ними впораєтесь? Ільде Вейліро, у вас взагалі є досвід з пологами?

— Люба моя, — Вейліра взяла мене за руки і тепло всміхнулася. Ми з нею сиділи на диванчику в її кімнаті і вкотре обговорювали мої пологи. — Я вже декілька разів тебе перевіряла магією. В тебе немає ніяких ускладнень. А якби вони були, то я б їх виправила ще до початку пологів. Я розумію, що для тебе незвичне магічне втручання, але повір мені, все буде добре. З магією народжувати легко. І так, я допомагала жінкам при пологах, тож знаю, що робити. Я цілителька широкого профілю.