Акт IV

СЦЕНА 23 — «Полювання почалося» 

Місце: ліс біля занедбаного міста, світанок. Атмосфера: напружена, сирість, ранковий туман, усе стихає перед бурею. 

EXT. ЛІСОВА ГАЛЯВИНА — СВІТАНОК
Олексій стоїть, втупившись у сліди. На обличчі — шок і рішучість. Він важко дихає, але вже все вирішив.
До нього підходить молодий слідчий. Удалині — гудки машин, лампи, обшук продовжується. 

ОЛЕКСІЙ
(різко)
Він поруч. Не далі як за пару кілометрів.
Ми розділимось — я веду західний напрямок. 

До гурту підходить Гак, уже в плащі, з пістолетом.
Очі в нього серйозні, але щось у погляді — тривожне. 

ГАК
Я з тобою. 

Олексій кидає короткий погляд, але нічого не каже. Киває. 

Звертається до решти:
ОЛЕКСІЙ
Третя група — південь. Друга — схід.
Ніхто не діє на свій розсуд.
Як тільки що — доповідь по рації. 

EXT. ЛІС — ПІШИЙ ПОШУК — ЗГОДОМ
Олексій і Гак йдуть разом. Камера час від часу хитається — ми чуємо тільки дихання, потріскування гілок під ногами. 

Олексій іноді зупиняється, вивчає землю. Сліди. Тканина. Лялька.
Все веде далі вглиб. 

ГАК
(нарешті порушує тишу)
Ти впевнений, що він — саме тут? 

ОЛЕКСІЙ
(коротко)
Так. 

Пауза. Гак ховає очі. Додає:
ГАК
Можливо, ми… вже спізнились. 

ОЛЕКСІЙ
(вперто)
Тоді знайдемо хоча б когось живого.
Або… хоч пояснення. 

EXT. ГУСТИЙ ЛІС — ОСТАННІЙ КАДР
Камера підіймається високо в небо. Ми бачимо, як кілька груп поліції розходяться в різні боки. 

Музика затихає. Ніби саме ліс затамував подих. 

FADE OUT 

- 

СЦЕНА 24 — «Втеча з причалу» 

Місце: старий дерев’яний причал на краю річки. Туман. Холодний ранок.
Атмосфера: наростаюче напруження, майже як у жахах. Повільний початок → вибухова дія. 

EXT. РІЧКА — ПРИЧАЛ — РАНОК
Група Олексія просувається крізь чагарники. Всі мовчать, озброєні.
Раптом — один із бійців підносить бінокль. 

СЛІДЧИЙ 1
(шепоче)
Причал… хтось є. Один. В плащі.
Стоїть коло лодки. 

ОЛЕКСІЙ
(тихо)
Це він… 

Олексій тисне рацію. 

ОЛЕКСІЙ (в рацію)
Підозрюваний на заході. Причал. Починаємо обхід.
Ніхто не стріляє без команди. 

Вони повільно спускаються ближче. Фігура стоїть спиною, оглядає воду. 

Камера — позаду Пітера. Ми не бачимо його обличчя, лише напружену поставу. 

Нарешті… Пітер повертає голову.
Очі — дикі. Він бачить їх. 

ОЛЕКСІЙ
(кричить)
Стояти! Поліція! 

Але Пітер уже розвертається і — стрибає в лодку. 

Мотор не заводиться одразу. Гак з Олексієм кидаються вперед. 

СЛІДЧИЙ 2
(у рацію)
Ціль тікає! Повторюю — ціль тікає на лодці! 

Нарешті мотор гарчить — човен повільно починає відпливати.
Олексій майже встигає схопити край, але ковзає. 

ГАК
(жорстко)
Де берегова охорона!? 

EXT. ЛІС — ІНШІ ГРУПИ — ПАРАЛЕЛЬНО
Решта груп рухається в напрямку сигналу. Лунає шум по рації. 

Камера показує, як коло навколо Пітера стискається. 

EXT. РІЧКА — ПРИЧАЛ — ЗНОВУ
Олексій стоїть на краю, дивиться, як човен зникає у тумані. 

ОЛЕКСІЙ
(крізь зуби)
Сука... знову. 

Гак підходить, кладе руку йому на плече.
Але в очах у Гака — щось інше. Можливо — полегшення.
А можливо — страх. 

FADE OUT 

- 

СЦЕНА 25 — «Правда вистрілює першою» 

Місце: берег річки. Кам’яниста смуга, туман уже розвіявся.
Атмосфера: нервова, напружена, як перед землетрусом. 

EXT. БЕРЕГ РІЧКИ — ХВИЛИНИ ПІСЛЯ ВТЕЧІ
Пітер біжить вздовж берега, човен залишився позаду — мотор зламався.
Олексій наздоганяє. Він кидає камінь — точне влучання. 

Пітер падає, скочується вниз на пісок, хапаючись за ногу.
Олексій підбігає, наставляє на нього пістолет. 

ОЛЕКСІЙ
(кричить)
Все! Гра скінчена!
Ти вбивав дітей! Чув?! ВБИВАВ! 

Пітер не чинить опору. Лежить, майже спокійно. 

ПІТЕР
(тихо, майже з посмішкою)
Вони — не мертві. Вони живуть…
У місці, де ви, дорослі, нас не чіпаєте. 

Олексій трясеться від люті. 

ОЛЕКСІЙ
Ти хворий! Це ти вбив їх!
Це не казка, це кров і тіла! Це не… НетЛандія, чорт забери! 

Пітер дивиться просто в очі. 

ПІТЕР
А хто створив цей світ, в якому діти тікають у вигадку?
Я лише відкрив двері. 

EXT. БЕРЕГ — СЕКУНДИ СПУСТЯ
З лісу вибігає Гак. В руках — пістолет.
Обличчя скам’яніле. 

ГАК
ВІДСТАВИТИ! ВІДПУСТИ ЙОГО! 

Олексій озирається. Шок. 

ОЛЕКСІЙ
Ти що… що ти сказав?.. 

ГАК
Відпусти його.
Я…
Я ж казав…
Я винен у цьому. Він — мій син. 

Пауза. Чути тільки ріку. 

ГАК
Я не дам їм посадити його в божевільню…
Не дам зробити з нього експонат.
Я… я покинув його ще тоді, у 20-х…
А потім він зник…
Я весь час шукав.
А тепер знайшов. 

Олексій, шокований. Рукою тремтить. Дивиться на Пітера — на Гака. 

ОЛЕКСІЙ
Ти прикривав маніяка…
Ти вів справу свого сина…
Ти мовчав, поки вони… 

Гак наводить пістолет. Серце зупиняється. 

ГАК
Я просто хотів…
хоч якось все виправити… 

Постріл.
Але не від Гака. 

Олексій стріляє перший. 

Гак падає. Пітер кидається вбік — тікає в хащі.
Олексій стоїть. Дихає.
На землі — тіло Гака, поруч — пістолет.
А Пітера вже нема. 

FADE OUT 

- 

СЦЕНА 26 — «Шість років. Куля в серце» 

Місце: берег річки. Лежить поранений Гак. Олексій — на межі.
Атмосфера: холодна, мовчазна, тільки вітер і шум води. 

EXT. БЕРЕГ — МИТЬ ПІСЛЯ ПОСТРІЛУ
Гак лежить на землі.
Кров стікає з боку. Він ще живий, але кожен вдих — це бій за секунду.
Олексій стоїть над ним. Пістолет — опущений вниз. Очі — червоні. 

ГАК
(крізь хрип)
Я…
Я не хотів…
Я просто… 

*Олексій дивиться вниз. Пусто. Без жалю. Лише одне спогад — обличчя племінника. 

ОЛЕКСІЙ
Моєму племіннику…
Так і не виповнилось сім. 

Пауза. 

ОЛЕКСІЙ
Йому було шість. 

Гак заплющує очі. Тіло тремтить. 

ОЛЕКСІЙ
Із-за нього.
Із-за тебе. 

Пістолет знову підіймається.
Постріл — глухий, короткий. В груди. Серце.
Гак — більше не дихає. 

EXT. БЕРЕГ — МИТЬ ПІСЛЯ
Олексій стоїть над тілом. Потім — нахиляється до рації, натискає кнопку. 

ОЛЕКСІЙ (в рацію)
Гак…
Працював зі злочинцем.
Він…
Загинув. 

Пауза. Шум у рації. 

ОЛЕКСІЙ (в рацію)
Пітер Пен утікає через ліс.
Я йду за ним. 

EXT. ЛІС — ПЕРЕХІДНА СЦЕНА
Олексій біжить крізь дерева.
У вухах — шум крові.
Світ — змінений.
Більше немає «підозрюваного». Тільки мисливець і здобич. 

FADE TO BLACK 

- 

СЦЕНА 27 — «Полювання» 

Місце: ліс, обидва береги річки. Атмосфера: паніка, дія, сирени.
Світло: ранкове, але напружене. Починається гонитва. 

EXT. ЛІС — БЕРЕГ РІЧКИ — ПІСЛЯ СТРІЛЬБИ
Пітер тікає крізь хащі. Обличчя подряпане. Дихає важко.
Він тримається за бік — поранений, але рухається далі. 

EXT. ЛІС — ІНША ТОЧКА — ТИМ ЧАСОМ
*Олексій біжить слідом. У руках пістолет. Очі налиті кров’ю.
Він більше не просто коп — він той, хто знає все. 

Він кричить у рацію:
ОЛЕКСІЙ (в рацію)
Ціль тікає на північний схід.
Повідомив раніше — Гак виявився пов’язаний.
Він мертвий.
Залишаюсь на переслідуванні. 

EXT. ІНШИЙ БЕРЕГ — ІНША ГРУПА
Інші офіцери чують постріли. Один із них підносить рацію. 

ПОЛІЦЕЙСЬКИЙ 1
Це що — стрілянина?
Секунда — і сигнал приходить з боку Олексія. 

ОЛЕКСІЙ (в рації)
Повторюю — Гак мертвий. Пітер — у лісі.
Займіть периметр.
Захід, південь, виїзди, міст. 

EXT. ДОРОГА — ВОНИ ДІЮТЬ ШВИДКО
Машини поліції перегороджують вузьку дорогу в лісі.
Сирени вмикаються. Сигналки, барикади з авто. 

ПОЛІЦЕЙСЬКИЙ 2
Ніхто не виїжджає, ніхто не в’їжджає.
Будь-який рух — перевірка. 

EXT. ЛІС — ЗНОВУ ПІТЕР
Пітер знесилений. Але посміхається.
Дістає крихітний пакетик — залишки «Феї».
Він тремтячими руками готує дозу…
*Але не приймає.
Він чує, як наближається Олексій.
Обертається. Бігти далі — шансів нема. Але він ще щось готує… 

FADE OUT 

- 

СЦЕНА 28 — «Гріх крові» (флешбек) 

Місце: 1938 рік, ніч, закинутий сарай, ліс.
Атмосфера: темна, гнітюча, мовчазна. Починається з тихого, майже беззвучного кадру — сім маленьких тіл на підлозі… 

INT. САРАЙ — НІЧ — 1938
Камера ковзає по дерев’яній підлозі.
Світло ліхтаря тремтить.
На підлозі — сім дитячих тіл. Очі відкриті. Рот покритий залишками рожевого пилу. 

Пітер — молодий чоловік, 38 років, у брудному светрі, коліна в крові, обличчя в попелі.
Він стоїть на колінах, посміхається крізь сльози. 

ПІТЕР
(пошепки, не собі)
Тепер ви там…
Тепер ви у безпеці…
Усміхніться… 

Двері з тріском відчиняються. На порозі — ГАК, у формі.
Він завмирає. 

ГАК
(ледь дихає)
Що…
Ти… зробив? 

ПІТЕР
(обертається)
Тату. Вони в НетЛандії.
Тепер їм добре… Я врятував їх… 

ГАК
(ступає вперед)
Ти…
ТИ ВБИВ ЇХ, ПІТЕРЕ!
ВБИВ! 

ПІТЕР
(спокійно)
Ні.
Вони живі.
Просто не тут. 

EXT. ВУЛИЦЯ — ЗГОДОМ
Гак стоїть з іншим офіцером біля сараю.
На землі — лежить п’яний, брудний наркоман, без свідомості. Його тягнуть до машини.
Гак підходить до колеги. 

ГАК
Знайшли його прямо біля входу.
Буде відповідати. 

ОФІЦЕР
Ти впевнений, що це він? 

ГАК
(жорстко)
Так. 

Офіцер киває. Гак дивиться вдалину — в сторону, де, у темряві, ховається Пітер. 

INT. КІМНАТА — 10 РОКІВ ПІЗНІШЕ — 1948
Пітер — вже сивий, худий. Очі потемніли, але ті самі.
Він щось записує у зошит.
На столі — мапа, дитячі фото, намальовані ворота з написом «НетЛандія». 

EXT. ДІМ ГАКА — ТИМ ЧАСОМ
Гак (у пенсійному пальті) зупиняє машину, чує по радіо:
«Зникли ще двоє дітей…»
Він вимикає звук. Закриває очі. Зітхає.
Піднімає склянку з віскі. П’є.
Він знає, хто винен. Але мовчить. 

FADE OUT — ПІД ЗВУКИ ДИТЯЧОГО СМІХУ, ЩО ЛУНАЄ З НІЗВІДКИ 

- 

СЦЕНА 29 — «Наручники для дитинства» 

Місце: узлісся, світанок. Ранковий туман уже розвіявся, і світло різке, як реальність.
Атмосфера: тиша, злам, емоційний вакуум. 

EXT. ЛІС — ВИЗНАЧНА СТЕЖКА — РАНОК
Пітер — виснажений, поранений, повільно йде вперед.
Його кроки — сповільнені, як у сні. Але сну більше немає. 

З-за дерев випригує Олексій.
Падає на Пітера, валить на землю. Починає бити — не поліційно, а по-особистому. Розряд. Лють. 

ОЛЕКСІЙ
Це за них. За всіх них!
Шість років! ШІСТЬ РОКІВ!
Пітер не чинить опору. Лише каже: 

ПІТЕР
Вони щасливі там…
Ти просто не розумієш…
Олексій вдаряє ще раз. Потім зупиняється. Витягує наручники.
Холодний метал клацає на зап’ястках. 

EXT. ДОРОГА — ЗГОДОМ
Пітера ведуть між двох офіцерів. Група поліції стоїть мовчки.
Хтось фотографує. Хтось курить.
На носилках — тіло Гака. Накрите чорною тканиною.
Олексій іде за Пітером. Кров на рукаві. В очах — тиша. 

INT. УЧАСТОК — КІМНАТА ЗВІТІВ — ПІЗНІШЕ
Олексій сидить за столом.
Перед ним папери. Він друкує. Повільно. 

ТЕКСТ (ЗА КАДРОМ)
«…Було встановлено, що особа, яка діяла під псевдонімом Пітер Пен, протягом десятиліть здійснювала ритуальні вбивства дітей.
Покривання з боку капітана Гака, колишнього офіцера поліції, офіційно підтверджено. 

Гак — загинув під час затримання…»
Олексій зупиняється. Подивився у вікно.
На вулиці — дитячий садок. Діти граються. Сміються.
Він дивиться на них довго. 

FADE OUT 

- 

СЦЕНА 30 — «Він не тут» 

Місце: допитова кімната.
Чорно-білі стіни. Відеокамера. Одне дзеркало. Столик, два стільці.
Тиша густа, як пил.
Атмосфера — в’язка, майже гробова. 

INT. ДОПИТОВА КІМНАТА — НІЧ
Пітер сидить спокійно. Ланцюги на руках.
Темні кола під очима. Він майже не моргає.
Навпроти — слідчий, молодий, сухий, з виразом професіонала, який уже бачив занадто багато. 

СЛІДЧИЙ
Скільки дітей?
Скільки років ти це робив?
Хто допомагав тобі?
Де залишки тіл?
Де ще схованки? 

Пітер мовчить. Дивиться у дзеркало — ніби говорить з кимось іншим.
Слідчий змінює тон. 

СЛІДЧИЙ
Тобі вже нема чого втрачати.
Кажи. 

Пітер раптом повертає голову.
Посміхається. Говорить повільно, спокійно, але глибоко. 

ПІТЕР
Ви справді думаєте…
Що це все реально? 

Слідчий здивований, але мовчить. Пітер продовжує: 

ПІТЕР
Цей світ — не більше ніж в’язниця.
Ми народжуємось, вчимося боятися, вбиваємо заради сміху.
Стаємо дорослими… і гниємо. 

Пітер нахиляється ближче. Очі блищать. 

ПІТЕР
Я лише… відкрив їм двері.
Вони вже там. У спокої.
Вони в НетЛандії.
Де ніщо не болить. 

Слідчий кидає ручку. Дивиться на Пітера — як на привид. 

СЛІДЧИЙ
Ти не врятував їх.
Ти вбив їх. 

Пітер знову дивиться в дзеркало. Мовчить.
Наче чекає, коли його покличе хтось з іншого боку.
Слідчий зітхає. Вимикає диктофон. 

СЛІДЧИЙ
Більше немає сенсу. 

Він виходить.
Камера залишається на Пітері. Тиша. 

INT. ДОПИТОВА КІМНАТА — ПІЗНІШЕ
Пітер сидить один. Дивиться на стелю.
Мовчить. Потім закриває очі. І бачить —
СЮРРЕАЛІСТИЧНА ВСТАВКА — НЕТЛАНДІЯ
Кольори яскраві. Діти сміються.
Він знову маленький. Без ланцюгів. Без болю.
Дівчинка з першого сну підходить до нього, бере за руку. 

ДІВЧИНКА
Тепер ти з нами.
Пітер усміхається. Вперше щиро. Тиша. Блискітки у повітрі. 

Кінець четвертого акту 

- 

СЦЕНА 31 — «Клітка і кров» 

Місце: тюремна камера та поліцейський архів.
Контраст: замкненість і розслідування.
Атмосфера: тривожна, повільна, але кипляча зсередини. 

INT. ТЮРЕМНА КАМЕРА — НІЧ
Пітер сидить у кутку. В руках у нього іржавий шматок металу — уламок ложки чи дверного болта.
Поруч — роздряпана рука.
Він малює на стінах камери.
Кров'ю.
Фігури дітей. Дерева. Двері.
І напис: «ВХІД ДО НЕТЛАНДІЇ».
Його очі — пусті, але водночас — щасливі. 

INT. АРХІВ ПОЛІЦІЇ — РАНОК
Слідча — ІРИНА, молода, але досвідчена.
Вона копається в справі про зникнення дітей.
Сортує по роках. 1930, 1940… 1947…
Зупиняється. Один файл.
Примітка: «Пропав, 6 років. Без слідів. 

INT. КОРИДОР — ЗГОДОМ
Ірина заходить в кабінет до Олексія. Той сидить, читає стару справу.
Він вже не такий, як раніше — спустошений, старіший, із сивиною. 

ІРИНА
Я знайшла…
Одна з жертв — хлопчик. 
Це… твій? 

Пауза. Олексій підводить очі. Мовчить кілька секунд. Потім: 

ОЛЕКСІЙ
Мій племінник.
Йому було шість.
Я не сказав, бо…
…мене б відсторонили.
А я мав довести це сам. 

Ірина дивиться на нього довго. Потім — тихо виходить.
Олексій залишається сам. Піднімає старе дитяче фото.
Маленький Петрик усміхається з пляжу. Камера завмирає на цій усмішці. 

CUT TO BLACK 

- 

СЦЕНА 32 — «Це за дітей» 

Місце: поліцейський фургон, дорога.
Час: вечір, сонце сідає. Атмосфера — натягнута тиша, холодна приреченість. 

INT. МАШИНА ЕТАПУВАННЯ — ВЕЧІР
Пітер — у кайданках, сидить на задньому сидінні між двома офіцерами.
Мовчить. Дивиться у вікно. Сонце пробиваєсь крізь гілля.
Один з офіцерів записує щось у блокноті. 

ОФІЦЕР 1
Психіатрична експертиза. Завтра.
Раптом — Пітер заговорює. Спокійно. М’яко. Ніби в казці. 

ПІТЕР
Їх було 174.
Я пам’ятаю кожного.
Навіть їхні імена… 

Офіцери обертаються. Один стискає щелепи. Інший — мовчить, але в очах блиск сліз. 

Машина сповільнюється. Щось не так. 

EXT. ДОРОГА — ЗГОДОМ
Фургон зупинився на узбіччі. Попереду — стара машина, яка перекрила шлях.
Троє людей у цивільному. Один — із рушницею. Інші — з пістолетами.
Поліцейські виходять. Один з цивільних наближається. 

ЦИВІЛЬНИЙ 1
Виводьте його. 

ОФІЦЕР 1
Ви хто, чорт забирай? 

ЦИВІЛЬНИЙ 2
Ми — батьки. 

Камера показує чоловіка, жінку, ще одного з розбитими очима. 

Це — ті, хто втратили. Не сплять. Не забули. Не змирились. 

EXT. БІЛЯ ФУРГОНА — ТРИВОЖНА ТИША
Пітера витягують. Він мовчить. Навіть не опирається.
Він просто дивиться на кожного. І раптом… усміхається. 

ПІТЕР
Вони не кричали.
Вони сміялись.
Ви б почули це… якби були там. 

Чоловік з рушницею підходить ближче.
Дивиться Пітеру в очі. 

ЧОЛОВІК
Це — за дітей. 

Пітер ще мить мовчить…
…і нарешті закриває очі. Усмішка зникає. 

ВИСТРІЛ. 

ТИША. 

КІНЕЦЬ