Розділ V

Звісно, тут Миколка був абсолютно правий. Адже Школа – це дійсно окрема країна з власними законами та статутом. В ній є свій президент та уряд.

Як говориться «Welcome to the Учляндія».  Країна має свою оригінальну та автентичну культуру. Щодо звичок та тридицій все теж неоднозначно. Вони звісно є, але деяких краще б ніколи не вигадували, бо сумнівний приклад надзвичайно заразний, мов вітрянка, передається повітряно-крапельним шляхом.

Звичка № 1. Сперечатися з будь-якого приводу, навіть якщо привід відсутній.

Звичка № 2. Запізнюватися  та не приходити на уроки.

Звичка № 3. Ніколи не запізнюватися до їдальні.

Звичка № 4. Розбивати шкільні вікна футбольним м’ячем.

Звичка № 5. Кататися на шкільних стільцях мов на конях.

Звичка № 6. Ламати шкільне приладдя, особливо якщо не маєш жодного уявлення для чого воно виготовлене.

Звичка № 7. Змагатися у вмінні за 1 хвилину вимовити найбільше лайливих та нецензурних слів.

Звичка № 8. Забувати зошити, ручки, пенал, лінійку, олівці, книжки, портфель, спортивну форму.

Звичка № 9. Приходити до школи із брудним взуттям, навіть, коли дощу не було кілька місяців і скрізь суха пустеля.

Звичка № 10. Плутати імена, по батькові, прізвища вчителів.

Звичка № 11. Неправильно записувати назви шкільних предметів.

Звичка № 12. Перекривляти вчителя.

Звичка № 13. Включати режим «Мороз» чи «Ігнор», коли вчитель щось просить.

Звичка № 14. Забувати записувати та виконувати домашнє завдання.

Звичка № 15. Порушувати й так нестабільну дисципліну.

Звичка № 16. Не поливати квіти, чекаючи їх повного закам’яніння.

Звичка № 17. Не витирати шафи від пилюки та не знімати павутиння під стелею.

Звичка № 18. Рухати нерухомі предмети та меблі в класній кімнаті.

Звичка № 19. Порушувати короткотривалий спокій вчителя.

Звичка № 20. Пришвидшувати нервовий тик вчителя.

Звичка № 21. Вигадувати неіснуючі симптоми смертельних хвороб, щоб піти з уроків чи взагалі не йти до школи.

Звичка № 22. Витончено пакостити, щоб класний керівник до пенсії пам’ятав винахідливого зухвальця.

Звичка № 23. Придумувати кумедні прізвиська однокласникам та педагогам.

Звичка № 24. Кивати головою у знак згоди при повному нерозумінню того, про що вчитель говорить.

Звичка № 25. Писати жахливими та страхітливими каракулями.

Звичка № 26. Партизанити під час уроків у пришкільному парку.

Звичка № 27. Грати в шпигунські ігри і вигадувати собі різноманітні легенди та стовідсоткові алібі на запитання: «Де ти вчора був?».

Звичка № 28. Робити вигляд, що не знайомий із власними вчителями за межами навчального закладу.

Це лише невеликий перелік шкідливих і не дуже звичок мешканців цієї фантастично-загадкової країни. Також Учляндія може пишатися своїм фольклором. Вона має власні легенди, перекази і навіть пісні, що передаються від покоління до покоління.

Яскравим зразком усної народної творчості є оповідки про відьом та їхній шабаш один раз на тиждень на відомій Лисій горі (педрада в учительській), бо що вони там ще можуть робити, як не викликати злі сили та усіляку нечисть?

Верховною відьмою, що керує цією вакханалією, є пані Д. (вимовляти вголос її ім’я заборонено, а то з’явиться у ту ж мить).

Головний жрець, що допомагає в організуванні кровопускання є        заступник Д.

Відьми І рангу – мовники та історики, адже при їх появі у коридорі діти починають хреститися, а в спину сипати прокльонами, бо їм постійно не йметься зі своїми конкурсами, заходами, річницями, проектами і т. і. А ще полюбляють мордувати учнів, як не Старим українським правописом то Новим українським правописом, й різного роду перейменуваннями та перетасовуваннями фактів та подій.

Відьми ІІ рангу – математики, фізики, біологи, хіміки, які розмовляють на мертвій мові формул, законів та реакцій й мають при собі холодну зброю: усілякі реактиви, гігантські циркулі, транспортири, лінійки й інші незрозумілі, але грандіозні штуки.