Звісно ж, у голові Святого Миколая були зовсім інші думки ніж у його сина, він гадав, що варто лише Миколці місяць пожити (бо на календарі було лише 19 листопада) життям звичайного підлітка, й поближче познайомитися з дітьми, що навчаються у школі, то він не просто змириться зі своїм призначенням, а й полюбить дітлахів усією душею.
Ірина Володимирівна, вчителька зарубіжної літератури у Златопільській школі вкрай здивувалася б такому рішенню Святого Миколая, а тим паче вибору навчального закладу. Адже сама часом не з першої спроби могла знайти ту крихту добра, що з нами приходить у світ при народженні кожного чада. І часто доводилось зазирати дуже й дуже глибоко в душі цих «малолітніх злочинців», як вона їх іноді подумки називала. Й такого б оптимізму точно не поділяла, адже не перший десяток літ працювала в цьому закладі, і знає, чого можна очікувати від цих «милих створінь».