Несумісні паралелі

20.Кім Мін Дже

Я стою на березі моря. Джону бігає навколо мене наче йому п'ять років. Але мені це подобається, так подобається дивитися на те, коли він щасливий.

Джону підбігає і обіймає мене.

- Про що задумався?

- Думаю про те, наскільки ти милий, - відповідаю я чмокаючи його в губи.

Хоч ми і вирішили зустрічатися, Джону все ще бентежиться щоразу, коли я його цілую. Він тікає і починає виглядати щось у воді.

Я ніколи не був такий щасливий як поряд з ним. Я не на секунду не забуваю, що він занадто хороший для мене.

- Мін Дже, дивися що я знайшов.

Джону підходить до мене показуючи долоню, на якій лежить ракушка.

- Дякую... - міцно обіймаючи його, говорю я.

- Агов, що з тобою?

- А я думав, що це подарунок мені

Намагаюся вирвати ракушку з його руки. Він повертається і сміється.

Я дуже вдячний, що він залишається зі мною.

Але що буде, коли ми повернемося до міста? Чи зможемо ми втримати це? Чи зможу я й надалі робити його щасливим?

Але чи варто зараз про це думати? Треба насолоджуватися кожною митю.

Подобається

#4073 в Любовні романи
#1879 в Сучасний любовний роман
#959 в Короткий любовний роман

Відредаговано: 29.01.2023