19.Лі Джону

Прокидаюся вранці, половина ліжка порожня.  Мін Дже вже пішов?  Згадуючи події минулої ночі, щоки спалахують.  Боже, як же незручно... Але я не проти повторити... Виглядаю у вікно, Мін Дже сидить на дерев'яній гойдалці.  Швидко збираюся, щоб вийти до нього.  Але мене наздогнали дивні думки, він же не буде говорити, що це була помилка?  Не тільки ж я сприймав усе серйозно?  Виходжу з дому та підходжу до Мін Дже.  Він сидить із заплющеними очима підставляючи обличчя сонцю.  Почувши кроки, він розплющив очі і глянув на мене.

 - Ти вже прокинувся?  Сідай,- посміхаючись мені каже він, вказуючи на місце поряд із собою.

 Невпевнено сідаю.

 - Мін Дже?  Все ж змінилося правда?  Ніхто з нас уже не може відступити назад, - із хвилюванням у голосі питаю я.

 - А ти хочеш відступити? - Притягуючи мене до себе каже Мін Дже.

 - Ні, я не про це...

 - Я не вважаю це помилкою і не відступатиму.  Якщо ти про це.  Я намагатимусь зробити все щоб ти зміг забути все погане.

  Він обіймає мене і я рухаюся ближче і кладу голову йому на груди.  Як зручно.  Ми просто сидимо так, насолоджуючись теплими променями сонця.  Поки я не починаю ставити безглузді запитання:

 - Я ніколи не думав що тобі подобаються хлопці, ти точно схожий на тих, кому подобається каламутити з дівчатами.

 - А ти був схожий на тих кому взагалі ніхто не подобається,-посміхається Мін Дже не бажаючи відповідати.

 - Не переводь стрілки, ми зараз про тебе говоримо.

 Я скорчив незадоволену мордочку і все-таки змусив його відповісти.

 - Я і ніколи не думав що сподобається, - подивившись на мене сказав Мін Дже, - але це не означає, що мої почуття не справжні, просто я не хотів ні з ким зустрічатися і не думав ні про дівчат, ні про хлопців.

 - Гаразд, вважатимемо, що відповідь прийнята.  А скільки їх було, ну твоїх жертв?

 Мене пересмикнуло від цих слів, але я мав знати.  Мін Дже не здивувався питанню і сказав:

 - Їх було четверо і всі вони були і справді поганими людьми, вони знущалися з інших і належали до якоїсь банди, але за інших робили з себе саму доброту.  Я звичайно не виправдовуюсь, але хочу, щоб ти це враховував.

 Я відсунувся щоб уважніше подивитися на Мін Дже, він і справді так змінився.  Наближаюсь і цілую його в щоку.

 - Я знаю що ти не такий поганий яким себе вважаєш.

 Хочу поцілувати його ще раз, але він повертається якраз у цей момент наші губи стикаються, я хочу швидко відсторониться, але Мін Дже не дає мені це зробити.  Він запускає пальці мені у волосся, притягуючи до себе і цілує.  Він не з тих хто задовольняється малим так що поцілунок одразу стає глибоким і пристрасним, мені хочеться потонути в ньому.