Несу в собі
Частина 10
У нашому будинку. Дуже часто я спускаюся в підвал будинку, в якому живу вже кілька років. Цей будинок було збудовано понад сто років тому. До нього я жив у різних місцях — тинявся, як безхатько. .Але одного разу випадок підкинув мені можливість оселитися в непоганому приміщенні, яке ніколи не було обжитим. Після побудови в будинку так і не з’явилися мешканці, а от причину я так і не зміг знайти — хоча й розпитував у знайомих, які розповіли мені про це місце. Мене манить підвал будинку. Він глибоко під землею. І мені здається, що сходи — не одні. Десь у самому підвалі захований прохід, який веде ще далі вглиб, під будинок. Ночами я чую шепіт. Хтось говорить, ніби розуміє, як мені важко довелося, як я втомився від такого життя. Говорить, що мені пора прийти в якесь місце, де я нарешті відпочину. Останнім часом мої ноги й руки стали важкими, ніби на них навішали гирі. Я ношу їх, ніби не свої. Уже кілька разів я шукав у підвалі потаємні ходи — але, на жаль, поки безуспішно. Все частіше доводиться відбиватися від нав’язливої думки: знову і знову спускатися туди, в надії знайти щось нове. Щось, чого ще не було. Щось, що чекає.
#1718 в Фентезі
#221 в Містика/Жахи
Відредаговано: 03.04.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
