Розділ 10.1

Здається, я заплуталася трохи. Усіх навколо готова переконувати, що дію в інтересах Боді, але насправді це ж не так. Руслан мене хвилює. Це дуже дивне відчуття, адже я не повинна нічого відчувати до цього чоловіка. Між нами однозначно нічого не може бути. І не буде, адже скоро він з цією змією одружується. 

Повернувшись додому, довго не виходить заснути. Лежу в ліжку і в стелю дивлюсь. Схоже, я заплуталася. І це не дивно, адже після того, як з Америки повернулася, стільки таємниць мені відкрилося. 

Я маю зібратися, адже зовсім скоро відкриття центру. Я сподіваюсь побачити там усіх близьких мені людей і маю надію, що батьки прийдуть. Їм простіше вдавати ображених і чекати, коли я зроблю перший крок до примирення. 

Наступного ранку снідаю і знову збираюся в центр. Сьогодні буде підготовка до відкриття, і це дуже хвилююче. 

Залишаю будинок і помічаю на стоянці Руслана. Він якраз збирається сісти у свій автомобіль, але бачить мене і зупиняється. 

– Привіт! – вітаюсь першою. 

– Привіт! – відповідає. – На роботу?

– Завтра відкриття мого центру. Треба все підготувати, – кажу. – До речі, тебе також запрошую. 

– Обов’язково прийду, – усміхається. – Твої батьки також там будуть? 

– Сумніваюсь. Ми не спілкуємось після викриття правди, – знизую плечима. – Тому на їхню появу я не чекаю. 

– Мені шкода, – Руслан ховає руки в кишені штанів і на мене дивиться. 

– Не варто шкодувати, – кажу. – Все так, як і мало бути. 

– Кіро, мені здалося, що між тобою і Нікою стався якийсь конфлікт. Чи я помиляюсь? 

Завмираю, тому що не очікувала такого питання від Руслана. Насправді я хотіла відкласти цю розмову, тому що не до цього зараз, але якщо на те пішло і Руслан сам розпочав, то відповісти повинна. 

– Не помиляєшся, – кажу впевнено. – Ти пробач за мою прямолінійність, але твоя Ніка – вовк в овечій шкурі. Вона не любить Бодю і хоче, щоб він з твоїми батьками залишився, коли ви з нею одружитесь. Бодя і сам мені жалівся, що не хоче обирати між тобою та дідусем і бабусею. Він хоче жити з вами всіма. 

– Кіро, ти зовсім недавно тут, а вже знаєш усі тонкощі нашої родини, – Руслан злиться. Це видно по його очах і чути по голосу. – Тобі не здається, що це не твоя справа?

– А тобі не здається, що ти обрав не ту жінку для сімейного життя? – випалюю і пізно розумію, що сказала трохи не те, що хотіла. 

Руслан хмуриться ще більше, а я ніяковію. Хочу якось виправити ситуацію, але не виходить. Саме тому роблю те, що зараз найкраще – посилаюсь на зайнятість і практично тікаю від Руслана. 

Поки йду до центру, разів сто називаю себе дурепою. В принципі, я все правильно сказала, адже саме так і думаю, але Руслан може мене не зрозуміти. Або зрозуміти не так. 

Ще подумає, що я у нього закохалася! А я просто хочу, щоб Бодя був щасливий! Так-так! Тільки це! 

– Що з тобою сьогодні? – питає Оля, уважно за мною слідкуючи. – Хвилюєшся через відкриття? 

– Що? – дивлюсь на неї та розумію, що вже деякий час перебуваю у прострації. Варто просто забути ранкову розмову з Русланом. Ну сказала я трохи не те, і що тепер? Слова назад не забрати!

– Ти дивна. Якісь проблеми? – питає моя помічниця. 

– Не те щоб проблеми, але… — шепочу. – Є дещо, що спокою мені не дає. 

Вирішую розповісти все Олі. Ну а що? Можливо, збоку вона краще погляне на ситуацію і пояснить, що я роблю не так. І про батьків не забуваю, щоб картинка була цілою. І коли закінчую, в Олі явно зникає дар мови. Я розумію, що все це звучить дуже нереально, але це моє життя. Фантастично-дивовижне… 

– Я й подумати не могла, що ти в такій ситуації опинишся. Мені шкода, Кіро. Це так жахливо, – Оля торкається мого плеча, і я бачу щире хвилювання в її очах. – Щодо батьків я шокована. Ти пробач, але вони жахливо вчинили. Спочатку з Оленою. Тепер з тобою. 

– Я знаю. Досі не можу повірити у це, – шепочу. 

– А щодо Руслана… – замислюється. – Ти знаєш, мені здається, що ти в нього закохуєшся. Все ж може бути, і справа зовсім не в його нареченій, яка явно тебе бісить. Вона дратується, тому що бачить конкурентку, а ти просто ревнуєш. 

Здається, дарма я Олі все розповіла. Хотіла, щоб вона щось інше сказала. Не те, що я і сама знаю.

Закохатися в Руслана? Не скажу, що це дійсно закоханість, адже ми знайомі зовсім мало, але щось таки є. На жаль, поки що я не розумію, що це. Саме тому даю собі слово тримати дистанцію, а там видно буде.