Розділ 26

Неля.

     До виходу залишалась година. На щастя Нелі вдалось знайти потрібну сукню та зробити зачіску. Створений образ сподобався Савицькому настільки, що він не приховував свого захоплення.

- Хочу тебе. Прямо тут і зараз. - його томливий голос і темний погляд говорили, що цього разу Нелю не пронесе. 

Перерва в їхньому інтимному житті й так затягнулась. Дівчина щоразу вигадувала різні відмовки, то прикидалась сплячою, то те, що в неї болить голова, то ховалась за втомою від лекцій. Вона усвідомлювала, що так не могло тривати вічно. Сьогодні день її виходу у світ в ролі дружини, а заразом близькості, якій вона так чи інакше повинна дозволити трапитись.

Савицький допоміг Нелі з застібкою на її сукні. Дружина його нині потішила, кудись зникла постійна прохолода, натомість з’явилась пристрасть та бажання. Її тягнуло до нього. Олександр, не йняв віри у своє щастя, та він готовий на будь-що, аби тільки бачити її щасливу усмішку від щойно пережитих любощів, готовий змінюватись, аби тільки Неля не вислизала щоразу з його рук. Неля поправила зачіску, котру мало не зіпсував Саша, взула підбори та приготувалась йти. Так - вона щойно віддалась своєму чоловікові, так - вона дозволила відчути собі насолоду від любощів з ним. Так вона проганяла Макара. З голови, зі серця, а тепер тіла. У них з ним різні шляхи та долі. Їхнє минуле позаду. Є тут і зараз. 

- На мене всі дивляться. - сказала Неля пошепки, коли вони увійшли до ресторану.

- Бо ти дружина Савицького, тому й витріщаються. Мусять оцінити твій зовнішній вигляд, манеру поведінки, твоє вміння триматись на людях. Мушу зізнатись, це не легко, але що поробиш, така твоя доля. - сказав, як є. Олександр гордився тим, що поруч нього знаходиться саме Неля. Він взяв її міцніше за руку, аби вона так сильно не хвилювалась. - Поговорять та й заспокояться. Тобі нічого хвилюватися.

Слова Олександра допомогли Нелі заспокоїтись. Їй вдалось не зважати на усіх цих зівак, що так і воліли зачепитись за щось, що можна було потім обговорити. Щоправда, перебувати в колі цих зарозумільців було нестерпно. Дружини одна поперед одну вихвалялись статками своїх чоловіків, і, хто скільки витрачає на салони та одяг. 

Слухаючи їхні душні розмови Нелю ледь не знудило. На розмові про відпочинок вона змушена була вже просто вийти до вбиральні. Опинившись нарешті на самоті відчула невимовне полегшення. Якби можна було не повертатись назад в цю задуху. Скільки ще доведеться знаходитись тут і вдавати з себе чемну співрозмовницю, вона не знала. Стукаючи підборами об підлогу, Неля поверталась до зали, низ її сукні торкався землі, який вона вимушено притримувала рукою. 

- Потрібно буде все-таки вкоротити сукню, бо ще вб’юсь. 

Неля уявила, картину, як летить обличчям донизу, опиняється на підлозі в не найкращій позі, і цим у всіх викликає спочатку ніяковість, а потім заливистий сміх. Уявивши цю картину Нелі самій захотілось сміятись, втім її усмішку змінив раптовий подив. Щойно до зали увійшов чоловік схожий, наче дві краплі води на Макара. Приглядівшись до нього, Неля збагнула, що це він і є. Все те, що зачинила за сімома замками знову виринуло назовні. Він теж її помітив. Забарився на мить, а потім непомітно для інших, усміхнувся одними кутиками вуст. Неля хотіла було втекти, заховатись, але, що скаже Савицький. Наче, відчувши неладне чоловік відправився на її пошуки. На щастя він нічого не запідозрив і спокійно запитав чи все з нею гаразд. 

- Мало не перечепилась за сукню, але ти мене врятував. - Неля помітно нервувала, вона дозволила Олександрові обійняти її за талію та провести до їхнього столика. 

Дівчина намагалась втихомирити важке дихання і залишатись байдужою, але ніяк не вдалось. Вона норовила відшукати поглядом Макара і це сталось. Він зайняв столик біля вікна навпроти, сидів обличчям до неї, що знову змусило почуватись ніяково. Вона лише щойно помітила на ньому ділову сорочку та краватку. Був не сам, а з сивоволосим чоловіком. Схоже було, що це ділова зустріч. Неля впродовж усього вечора сиділа, немов на голках, не виходило не думати та залишатись емоційно стійкою, тоді, коли людина, яку ти прагнула забути, знаходилася крок від тебе. Вони час від часу обмінювались німими поглядами, а потім Макар раптово втратив до Нелі інтерес і зосередився цілковито та повністю на розмові зі своїм співрозмовником. На щастя для Нелі вечір в компанії снобів теж підійшов до кінця і вони з Олександром поквапилися додому. Макар дивився їй у спину, відчуваючи злість. Про неї дбає інший, а мав дбати він. Він і ніхто інший повинен бути на місці Савицького. Хлопець насилу стримався, аби не скочити з місця і не врізати чоловікові, та втримався. Прийде час і Савицький зі Святим за все заплатять. 

***

    Увесь тиждень Неля не вилазила з-за книжок, навчання їй допомагало не думати про Макара. Саші не подобалось бачити дівчину увесь час за книжками, бо ж усвідомлював, що так вона губить свою юність. 

- Піди кудись з Катею чи одногрупниками. Я в свої студентські роки весь час кудись ходив.

- Вперше бачу чоловіка, який не проти відправити дружину на гуляння. Це все, мабуть, тому, що в мене в групі вчаться одні дівчата.

- Не на гуляння, а на дружні посиденьки. І, так, саме тому, що твоя група складається виключно з дівчат, я готовий тебе відпустити. У мене просто таке враження, ніби я тебе чогось позбавляю. 

- Відбираєш молодість?

- Приблизно. Зрозумій, одруження зі мною, це не кайданки в які б мені хотілось тебе посадити. Я хочу бачити тебе радісною, усміхненою.

Неля прикусила язика, хоча так й хотілось сказати, а ще краще - кричати, “де ти був раніше, коли одружувався без моєї на те згоди”?! Проте, змовчала. Було б нечесно звинувачувати у всьому одного Савицького.  

- Я готовий на все, аби тільки ти була щасливою. 

- І навіть пробачати все? - ризикнула запитати, знаючи відповідь наперед.

- Я здатний пробачити все окрім брехні. Май, це на увазі.