Я одягнула джинсові шорти, чорний топ і білі кроси. На вулиці всеодно було тепло. З Аньою ми мали зустрітися вже на , тому я одразу пішла туди. Уже скоро ми зустрілися. Дискотека мені не дуже сподобалася і після виступу гурту Роми я хотіла вже піти, але Нік запросив мене на танець. Коли ми танцювали, то на нас постійно дивилися Соня та Рома. І чого б це Ромі це так стало цікаво? А от погляд Соні мені зрозумілий. Нарешті я могла піти звідси та по дорозі мене наздогнала Соня.
-Я ж тебе попереджала щодо Ніка!
-Що ти хочеш від мене?
-Хочу, щоб ти відчепилася від нас!
-Господи та що я вам зробила усім!?
-Ану стій!
-Та йди ти.
Раптом вона мене і штовхнула до стіни і я сильно вдарилася головою. Я майже нічого не пам'ятала, тільки кров і, що прибіг Рома.
-Уля, Улян, ти мене чуєш?
-Що сталося?
-Ти не пам'ятаєш?
-Ну те що Соня мене впихнула так, але не так як я тут.
-Ну я приніс тебе сюди і зупинив кров.
-Але чому ти мені допомагаєш?
-А тебе тільки це хвилює?
-Ти взагалі нормальний? Спочатку ти кричиш на мене, а потім хвилюєшся за мене?
-Та не можу я ненавидіти тебе!
В цю мить ми поцілувалися. Я не знала що відбувається у мене в середині, чи то ненавиділа його, чи то покохала. Та все ж знала, що скоро все розясниться. Мені стало в одну мить не по собі і я просто втекла, тому що відчувала що ми робимо неправильно. Я повернулася додому і передзвонила Ані, але вона була занята, тому що гуляла з своїм схоже новим хлопцем. Що ж хоч у когось житття налагоджується. Так я і лягла спати в своєму незрозумілому настрої.
Удома в Роми з Нікітою
-Нік, а чому ти так рано повернувся додому?
-Я от не розумію, чому ти спочатку її доводиш до втрати свідомості, а тепер цілуєшся з нею?
-О то ти все бачив.
-Бачив! Запам'ятай Уляна моя!
-Це з якого дива?
-А з того, що там у тебе є Ліза от і мути з нею!
-Ти не зможеш розлучити мене з Уляною! І ти прекрасно знаєш, що я не кохаю Лізу.
-А ти не думав, що як ти будеш з Уляною що вкрутить Ліза?
-Тей що твоя Соня. Сьогодні розбила їй голову.
-Що?
-А то ти не знав? І як же ти любиш Уляну і навіть не знаєш що з нею?
-Я розберуся з Соньою, а ти не підходь до Уляни!
-Ще побачимо кого вона і справді кохає!
Ранок Уляни
Я прокинулася уже і мені так не хотілося іти в школу. Та все ж зібралася і пішла. По дорозі я зустрілася з Аньою. Ми говорили і я майже забула про вчорашнє. Продзвенів дзвінок і ми пішли в клас та я згадала, що мені треба зайти і віднести довідку медсестрі. Коли я поверталася до класу мене хтось схапив за руку і потягнув в якийсь кабінет.
-Відпусти мене!
-Та заспокойся ти вбивати я тебе не збираюся.
-Рома?
-Так саме я.
-Те що сталося вчора, то була помилка.
-Як може це бути помилкою?
Він притиснув мене до себе і поцілував. І тоді я відчула що не хочу його відпускати. Я почула, що хтось увійшов, хлопаючи у долоні.
-Молодець братику і знову ти взявся за своє.
-Що ти тут робиш?
-Я всього лиш прийшов розповісти Уляні всю правду.
-Ром, яку правду він має розповісти?
-У нього є дівчина.
-Що?
-Ось дивись навіть фотки є.
Я була в шоці як він міг, а я мало не покохала його дурепа. Я вирішила, що маю забиратися звідси і забути його назавжди.
-Улян, чекай!
-Відчепися від мене!
-Він бреше.
-А ці фото теж брехня?
-Ну послухай я не кохаю її!
-А я тобі більше не вірю!
-Придурок, що ти наробив!
-Те й що мав. Тепер Уляна тебе ненавидить і я можу легко її закохати в себе.
-Вона з тобою ніколи не буде!
-Ну так це ти думаєш.
-Послухай, якщо ти торкнеся її я тебе....
-Що уб'єш?
-Та пішов ти!
-Давай давай біжи, може ще доженеш.
Я не хотіла нікого більше бачити, тому я вирішила побігти в одне місце (поо яке ніхто не знає) може там заспокоюся. Тепер я зрозуміла який Рома насправді. Я почула кроки це був.....
Привіт мої дорогенькі)
Вибачте за запізнення, трішки була занята. Мені важлива ваша думка, тому я хотіла вас запитати, чи писати мені далі?
Люблю вас❤️