Розділ 2

— Та де ви всі там поділися? Проходьте вже і, благаю, закрийте за собою двері! 

Я пурхнула на вільний стілець ліворуч від королеви. Престижніше, звісно, було б по правому боці столу, але там вже набилося народу. Чоловіки зайшли одразу за мною. Міністр негайно кинувся цілувати ручку знервованої королеви Селести, а от Раван чемно вклонився її величності, старанно закрив за собою двері та активував закляття-глушник, і лише після цього сів за стіл.

Поруч зі мною сів, зараза така. Ще й підсунув стілець ближче, майже торкаючись мене плечем.

— Іншого вільного місця немає? — прошипіла стиха, вказуючи очима в напрямку абсолютно порожнього простору за ним.

— Купа. Але як справжній лицар я вирішив надати вам послугу і захистити від сорому. У вас, пані Ноел, діра на подолі. Така широка, що видно фасон панталон. Гарне мереживо, до речі.

Що? Я сіпнулася, опустила погляд і ледь не застогнала — то он чому мені здалося, що ногами гуляє вітерець! Вузька пропалена діра справді тяглася від литки до стегна. Нижніх спідниць я не носила. По-перше, це не зручно, а по-друге, я не якась там принцеска чи герцогинька, а порядна відьма. Відьми не носять перук чи рукавичок, а також не бігають у багатошарових кринолінах. Наш одяг має бути зручним та практичним, що, однак, не скасовувало правил пристойності. 

— О, не треба вдячності, — незворушно зауважив Раван, помітивши, як почервоніли мої щоки. — Я це зробив лише з поваги до її величності. Не хочу, аби про палац і поведінку його мешканців пліткували.

— Сказала людина, яка читає чужі листи, — я демонстративно смикнула спідницю, перекриваючи діру. — До речі, а як? Запрошення було запечатане, я перевірила.

Раван пустив очі під лоба.

— Ображаєте, пані Ноел. Якби моє втручання залишало сліди, цю посаду мені б не віддали.

І він спокійно відкинувся на спинку крісла, так нічого й не пояснивши.

— Ну все, все, — Селеста нарешті вивільнила руку й кивнула міністру Гракку, аби той вмостився на свій стілець: найпочесніше перше місце праворуч від неї. — Панове, ви маєте дізнатися цю новину від мене. Я… — вона зробила драматичну паузу, — виходжу заміж!

Залою прокотилося здивоване шепотіння, та й я аж випросталася. Королева, звісно, часто зітхала, мовляв, вона ще жінка молода, п’ятдесят п’ять за сучасної косметичної магії — взагалі не вік. Сина-спадкоємця вона вже виростила та одружила, зараз він якраз у весільній подорожі вештається світом. Дочок віддала заміж по сусідніх князівствах. Чоловіка, прости небо, пережила, бо ж він був старшим аж на двадцять років.

«А я ж досі мрію закохатися, — казала вона зовсім недавно. — Відчути пристрасть, знайти того, хто дивитиметься на мене як на ту-саму-єдину. Ти перевір у своєму магічному котлі, Ноел, зазирни в карти, запитай у сузір'їв, чи зустріну я справжнє кохання?»

Розмова відбувалася опівночі, після шумного балу, коли ми обидві вже були добряче втомленими. Вона — танцями та напоями, я — нейтралізацією приворотів та проклять, які під час подібних збіговиськ летіли на всі боки, і далеко не завжди влучали в адресатів. Тоді я вирішила, що королева жартує, і не подивилася ніякі карти та сузір’я. Кохання — це ж повна дурня, чи мені не знати? В самої за життя було з десяток залицяльників — і де вони зараз? Тьфу.

А, виходить, дарма не повірила. 

Передчуваючи неабиякий спектакль, я влаштувалася зручніше та підперла щоку долонею. Коли перша хвиля шоку присутніх минула, Гракк поцікавився прохолодним тоном:

— Чому ми чуємо про майбутній династичний шлюб вперше? — він невдоволено совався в кріслі, наче на їжака сів.

Королева сяйнула хитрою усмішкою і кокетливо поправила солідне декольте:

— Бо який це сюрприз, якщо про нього попереджають заздалегідь?

— І хто ж щасливий наречений?

— Не знаю, — ошелешила його Селеста. — Ще не вирішила. Лорде Раване, передаю слово вам.

Купа здивованих очей, включно з моїми, втупилася в головного шпигуна. Той з незворушним виглядом розкрив свої теки й роздав присутнім по три копії документів. 

— За наказом її величності відбудеться щось на кшталт розглядин, тому невдовзі до нас завітають три кандидати у наречені. Всі троє є представниками сусідніх королівств, і кожен становить для нас певний інтерес. В цих матеріалах ви знайдете все, що стосується дат візитів, кількості й складу почту, переліку важливих звичок гостей та їхніх характерів.

Я квапливо перегорнула сторінки, присвиснула. Отакої: та тут цілі життєписи, включно з примітками щодо улюблених страв та кольору шкарпеток!

— Карліон Чезаре, — продовжив Раван, — відомий своїм вмінням робити гроші буквально з повітря. Філіп Громовий Кулак, що заробив прізвисько завоюваннями, міг би зміцнити нашу армію та убезпечити кордони. А Павсаній Убертинський є другом юності її величності, великим шанувальником музики та віршів. 

Чудово! Торговець, солдат і митець — жодного мага, перевертня чи одержимого, а отже, мені робити нічого не доведеться.

— Скарбничий, — підтвердила мої висновки королева, — на вас планування свята. Охорона гостей — на палацовій варті. Панове міністри, використайте цей час для перемовин. Весілля весіллям, але обрати можна лише одного нареченого, з двома іншими треба підписати взаємовигідні союзні умови. Ноелані, любонька, на тобі магічний супровід: не хочу, аби на мої рішення впливали закляття причарування чи відлякування.