Частина 8

Ніка: цей Дмитро тільки, що мене вигнав ну нє. Я помщусь, але як? - побачила Вероніка каву на столі, взяла її і пішла в кабінет з якого її вигнали  і налетіла на Віталіка, який був в білій футболці. Чому не в чорній ?
Ніка: ой, вибач це не тобі було, але так тобі треба.
Віталік: Вероніко, ти стала незграбною.
Ніка: що ти мелеш, ідіот? — розгнівалась дівчина.  
Віталік: виливати гарячу каву на людей входить у твої обов'язки?
Ніка: по-перше, вона була тепла. По-друге, я за це вибачилася.
Дмитро: що відбувається?
Ніка: нічого страшного, я тобі помщусь. Як ти смієш виганяти мене ? 
— ти ще не пішов, так тоді проясни, що ти мав на увазі?
Віталік: як я вже сказав, все потім, Лілю, потім, — Він пішов.
Ніка: що таке? І що це ідіот сказав?
Дмитро: ти всіх людей обзиваєш?
Ніка: він заслужив і ти так само. Взяв і вигнав з кабінету. Тобі дуже сильно повезло, що я налетіла на Віталіка, і що це не була гаряча кава. Але на наступний раз я вилию, цю каву на тебе та щей гарячу. 
Дмитро: що ви з самого ранку злі такі всі?
Ніка: вже обід. Година до кінця робочого дня. 
Дмитро: до речі Лілю, сьогодні в нас зустріч.
— яка ще зустріч?
Дмитро: з моїми спонсорами— в тебе два спонсори?.
Дмитро: так, два. 
— на котру годину ?
Дмитро: 
— потрібно поїхати переодягтись 
Дмитро: як скажеш, дружинонько.

✓Ми вийшли на вулицю я бачила що падає сильний дощ і там стояла чорна ауді q8.

— ти машини, як шкарпетки міняєш?
Дмитро: я перевіряю їх на комфорт.
— ага комфорт. Надіюсь, ти так дівчат не міняєш. ходімо.
Дмитро: як? Ти не бачиш який дощ падає?
— бачу. Тому ми побіжимо.   
Дмитро: ти Божевільна? 
— так, псіхушка кожен день стукає в мої двері, але я їх не відкриваю... То що біжимо? 
Дмитро: а що мені залишається робити. — хлопець взяв мене за руку і ми побігли.
Дмитро: швидко сідай.

✓Ми сіли і машина рушила і через деякий час ми були в будинку.

Дмитро: в тебе година на збори 16:30 ми виходимо. БЕЗ запізнень 
— я б посперечалася з тобою.
Дмитро: Лілю !!!
— окей, окей. Постараюсь.

✓Я одягла білий топ з перев'язками та білі джинси і білі кросівки від Louis Vuitton  і бежевий тренч так як на вулиці дощ. І сумку чорну від Saint Louren (YSL). І пішла до Дмитра.

Дмитро: ти запізнилась на 5 хвилин.
—. Нічого страшного. Поїхали.
Ми приїхали в звичайну кафешку.
— я думала це буде якийсь вишуканий ресторан, а це просто звичайна кафешка.
- але затишна правда, Дмитре?
Дмитро: дуже 
— ти що тут робиш?
Мр: я?
Дмитро: Лілю, вона мій спонсор .  Я думаю, що можна вже перейти до нашої теми.
Мр: звісно. 
Дмитро: оплата,  як завжди я 30%, ви Мікеланджело 50% і Марта 20%
Мр: ні. Так,  не піде чи не так, Мікеланджело?
Мікеланджело: Так, звісно, тому ми двоє купимо тобі машину.
Дмитро: але я так не можу. - я взяла склянку води аби випити воду. 
Мр: вважай це подарунком на твоє день народження, - і тут я поперхнулась водою.
Мікеланджело: ти ж готуєш святкування  щодо дня народження?!?  - і я знову потягнулась до стакана.
Дмитро: так, звісно Ліля все організовує. - і я знову поперхнулась.
Мр: з тобою все гаразд? 
— так, 
Мікеланджело: ну тоді я піду, вас підвезти?
Мр: ні, я ще поспілкуюсь з друзями.

✓Він пішов.

— і коли ти збирався мені сказати, що в тебе день народження і що я його організовую??
Дмитро: сьогодні зранку, але ти кудись зникла.
— а хто сказав,  що я його буду організовувати? Правильно ніхто.
Дмитро:я 
— я не буду.  Якщо красиво попросиш . То я може Подумаю.
Дмитро: Лілю, ну будь ласка 
— ти не переконав мене, чоловічку.
Дмитро:люба дружино, будь ласка організуй моє день народження 
— ні.
Дмитро: Лілюсику, сонце моє, що освідчує моє життя, я не знаю як жив б без тебе,будь ласочка організуй моє день народження?
— ну не знаю.
Дмитро: Лілю, заради бога. Я вже не знаю, цих милих слів.
—  ну добре, але ..
Дмитро: яке але?
— ти нам зараз замовиш морозивo.  Всім і собі. Дівчатам ми відвеземо. Тобі яке?
Мр: фісташкове. А дівчатам шоколадне, згущеним молоком, фруктове, звичайне біле, і з ваніллю.
Дмитро: а не забагато?
— якраз нормально чоловічку.
Він замовив морозиво ми взяли його. 
— бувай чоловічку.
Дмитро:а я ?
— а ти роби, що забажаєш.

✓Ми вийшли сіли в машину і поїхали в будинок Дмитра.
Ми сиділи в моїй кімнаті віці дуже сподобалося крісло біля панорамного вікна.

Віка: яке файне крісло
— важай не гепнися.
Віка: та всьо буде окей. — вона сіла на крісло і тут же перевернула його і впала з ним.
— а я тільки це говорила.
Віка: багато ти говориш.

✓Ми дуже довго думали над тематикою свята.

Мія: я не знаю. Чесно.
— а може стиль похоронів?
Оксана: Лілю, серйозно???
— ну а що?
Мр: а якщо
Ніка: що?
Мр: взяти ідею Лілі не повністю.
Мія: тобто я правильно розумію, дрескод total black.?!?
Мр: саме так.
Ніка: ти вирішила що подаруєш?
— не знаю, не знаю. Що можна подарувати людині яка має все. 
Софія: впевнена ти подаруєш щось цікаве.
Мія:  а яка точна дата?
— не знаю, спонсор, ти ж знаєш признавайся тобі Мікеланджело сказав.
Ніка: що за Мікеланджело?
Мр:  післязавтра. Перший спонсор Дмитра.
— що?
Мія: в нас один день. Якщо все розподілимо то встигнемо.

✓В кімнату зайшов Дмитро.

Дмитро: в нас в дворі автомобільний салон? 
— що ? 
Дмитро: Ви що всі на різних машинах приїхали?
Мія: саме так, зятьок.
Ніка: давай йди звідси не мішай нам, - взяла Вероніка вигнала його з кімнати. Так мовити помстилася за ситуацію, коли хлопець вигнав дівчину з кабінету Лілі та її напарника Олега.
Мія: думаю, ми все вирішили. 
— і сьогодні ми влаштуєм дівочий вечір.
Віка: а Дмитро?
— що Дмитро, нічого Дмитро.