Частина 3

— Як я встигну, ти йолоп Дмитро . Справжній чорт.
Дмитро: не переймайся, я приготую їжу.

— ти ?

Дмитро: так, а що я не схожий на чоловіка, який готує?

— якщо чесно, то не схожий.

Дмитро: давай за роботу. У нас три години.

— три?

Дмитро: так, Лілю.

Ми розділили роботу. Дмитро готує, а я прибираю. Я вже все зробила. Мені стало скучно.

— чим тобі допомогти?

Дмитро: ти і допомогти? Лілю, ти не схожа на людину, яка любить допомагати.

— уяви, люди створені для того, щоб допомагати одне одному.

Дмитро: так, саме ти і для цього тут.

— так, що робити?

Дмитро: для початку, ти можеш почистити рибу.

— добре.

Дмитро: добре? — здивовано глянув на мене Дмитро.

— що? — чистила я рибу, вся кухонна поверхня була в цій лусці.

Дмитро: перший раз бачу дівчину, яка так вправно справляється з рибою.

- я із нею на ти. Ми ніби з нею друзі. 

Дмитро: тепер ясно чому у тебе немає друзів.
— звідки ти таке взяв? В мене є подруги. 6 подруг.

Пройшло ще година і ми все зробили. І я пішла вдягатися. Вдягнула я  світло рожеве плаття з хвостом на одне плече і взула до нього туфлі від Dolce & Gabana. Накрутила волосся зробила легкий макіяж. Я готова. Я вийшла зі своєї кімнати, спустилася на перший поверх, там сидів Дмитро.

— як тобі? - я покрутилась біля нього, показуючи йому свій образ.

Дмитро: красиво, але мій дід не оцінить. Якщо хочеш справити на нього враження. 

— мені всеодно. А ти одягнувся, ніби в спортзал збираєшся. І ти буркотун. Це ж твій дідусь приїхав. Хоть би краще одягнувся. 

Дмитро: ходімо до дверей, він вже приїхав.

— гра почалася, — він обняв мене за талію. І ми попрямували на вулицю.

— доброго дня, — привіталася я.

Дід: доброго, Дмитре, ти чого не одівся, як твоя дружина? Вона вся така красива. А ти,  як бомж. —  я аж засміялася. Дійсно, він як бомж. 

— пробачте, у вас такий  чудовий гумор

Дід: я знаю, — потрібно запам'ятати,  що дід самовпевнений,  як його онук.

—  вчися у свого дідуся,  як робити компліменти жінкам,  гонщику. 

Дмитро: і вийти заміж за 5-х жінок? Ні, дякую.

— він був одружений 5 разів? Він бабій?

Дмитро: ні, він просто трохи влюбчивий.  

Ми пішли сіли за стіл і почали їсти їжу.  Я вирішила почати з риби, а потім закінчу салатом. І десертом з американо з молоком.

Дід: хто готував їжу чи це доставка?

— Дмитро, готував.

Дмитро: дідусю, ти скуштуй рибу її готувала Ліля. І не бійся там немає отрути, —  я взяла копнула його в ногу своїми туфлями, а каблук був великий і важкий. 

Дмитро: ай, — вигукнув він. 

Дід: що таке?

Дмитро: ногу прихватило.

Дід: давно в тебе так?

Дмитро: чесно кажучи, то сьогодні перший раз.

Дід: ясно. Лілю, а де твої родичі зараз? Просто я їх не бачив на весіллі.

— та вони були.... Просто  скоро поїхали. Бо на наступний день в них був рейс на третю ранку. — ненавиджу брехню. Особливо,  коли це роблю я. 

Дід: вони не живуть в Україні? 

— живуть. Відрядження було у батька, а моя мати, як завжди їздить з ним. 

Дід: і коли вони прилетять?

— завтра або післязавтра. З дня на день будуть.

*Дзвінок у двері.

— кого це принесло?

Дід: ви когось чекаєте?

Дмитро: ні, окрім тебе нікого. Хоча...

Дмитро вийшов відкрити двері. І я чую знайомі голоси. Перед мною з'являються 6 дівчат  кричать ''СЮРПРИЗ''. Йомайо.  

Ніка була одягнена в оранжеву сукню із білою сорочкою та взута в туфлі оранжеві від Valentino.  Марта була в синьому атласному топі з перев'язками на талії та в чорних класичних штанах взута була в сині туфлі. Маруся була одягнена в блакитний топ та білу спідницю та взута в бежеві босоніжки з переплетами. Оксана була вдіта в білий топ та блакитних джинсових шортах а взута в  кросівки від  Луї вітон. Віка була одягнена в чорний топ і сині джинсяні шорти та в чорні босоніжки на переплет.

— Ви що тут, всі робите?

Софія: в вас сімейна вечеря, ми помішали?

Дмитро: ні, зовсім ні. Ви як сестри Лілі приєднуйтесь, — що він говорить. Які ще сестри? Сам ж знає, що це ніякі не сестри. 

Дід: це всі твої сестри? - дєд був в явному шоці. Та я напевно в такому самому шоці була. 

Мія: ні, тільки я її сестра, на жаль. Снак Марія Романівна ви?

Дід: Булатов Дмитро Віталійович. Ну я піду, не буду мішати молоді. Розважайтеся, — слава богу він вже йде. А то якщо почав б говорити з Оксаною чи Вікторією то я не знаю,  що я б робила.

— звичайно.

Дмитро: може ти залишишся?

Дід: ні, Дмитро, мені пора іти.

— була рада вас побачити.

Дмитро: я тебе проведу, — Вони вийшли. А я налетіла на дівчат.

—  що ви робите тут?

Марта: як що? Твій чоловік нас запросив.

— Дмитро?

Ніка: в тебе ще є якийсь чоловік?

— ні, я йому влаштую.

На терасу зайшов Дмитро.

— провів дідуся?

Дмитро: так. Що з тобою? Так, щось змінилась в лиці.

— нормально, просто дізналася, що дехто запросив моїх друзів навіть мене не осмілився повідомити, — взяла палку,  яка лежала біля мене якимось дивом.