Частина 2

Ми сили в СИНІЙ джип. Чесно, я не дивилася на марку. Просто бачила СИНІЙ джип. 

— це твоя машина?

Дмитро: так.

Ми сіли в машину. І водій Дмитра рушив з місця.

— ще далеко їхати?

Дмитро: трохи є.

— тут так багато журналістів було. Хоча рахувати, те що може весілля не відбулося. До всіх з мого весілля прийшли сюди.

Дмитро: ти сама на своє питання відповіла.

— що ти за людину така, що всі журналюги знають. Ой не всі.. я тебе не знала. 

Дмитро: я відомий спортсмен.

— спортсмен.?

Дмитро: так.

— який саме?

Дмитро: аа вгадай.

— ок, волейболіст, хоча ні зросту трохи шлюбує.

Дмитро: так, саме через це мене не взяли у волейболісти..

— серйозно? Та тобі зросту трохи забагато, я навіть б сказала так.

Дмитро: ні, я пожежував..

— окей, йдем далі. Футболіст?

Дмитро: нє.

— ну та, який з тобою футболіст, — пожежувала я, але йому це не сподобалося.

— ти займаєшся біатлоном?

Дмитро: Лілю, який біатлон у серпні місяці? 

— ти маєш рацію.

Дмитро: ти ніколи не вгадаєш.

— тоді, давай сам скажи і не муч мене. 

Дмитро: я гонщик.

— гонщик? Це що вид спорту? Я не думала, що це спорт.

Дмитро: як бачиш є.

ми приїхали зайшли в дім. Це був дім у стилі модерн. Нічого собі тут є сходи на 2 поверхні. Боже я хочу тут жити все життя. Але це мені не світити.

— в тебе 2-х поверховий будинок?

Дмитро: 4-х. 

— супер.

Дзвінок у двері

— хто це до тебе? Знаючи, що ти сьогодні дружився.

Дмитро: а цього я вже не знаю. Піду подивлюсь.

Він пішов. А я в цьому дурному платті, так хочеться його скоріше зняти і лягти в тепле ліжечко і побачити хороші файні сни. Але з моїх мрій вивів Дмитро.

Дмитро: Лілю, це до тебе прийшли.

— хто міг прийти до мене, якщо я тільки-но переступила поріг?

Дмитро:: я уж не знаю, що в тебе за такі знайомі. 
— ходімо, подивімося.

Я пішла вперед до входу, Дмитро йшов позаду мене. Коли прийшла і побачила хто прийшов. Я не знала, що сказати. Питання, як вони знайшли адресу Дмитра.

— ви, як тут опинилися?

Марта:ногами прийшли.

Софія: ти нас просиш в дім? 

— так, заходите.

Дмитро: Лілю, що це за банда з пістолетом?

— з пістолетом - сказала я на підвищеному тоні.

Софія: я казала, що ця деталь зайва.

— це мої подруги.

Марта: найкращі, зятьок - сказала та крутивши пістолет в руці.

— як ви мене знайшли?

Марта: один дзвінок і я знаю, де живе Дмитро Булатов.  Ти краще скажи, що сталося таке, що ти вийшла за цього?

— звісно, мафії не так складно мене знайти. 

Оксана: ти теми не міняй, шановна.

— ти можеш нас залишити наодинці ?

Дмитро:: звісно, - хлопець вийшов з вітальні.
Мія: ну тепер розказуй блудна сестра.

— ну кароче... - я їм розповіла останні події сьогоднішнього дня.

Оксана: мдаа...

Ніка: тобто ти вирішила так помститися?

— коли я придумала цю ідею, тобто втекти з весілля то взагалі не думала що вийду заміж за цього Булатова. 

І це всього лиш на 8 місяців.

Ніка: я правда не можу повірити, що Віталій тобі зраджував.

— якби ж то почалося , недавно. Але ні, вони вже 1 рік, або навіть більше крутять шури-мури за моєю спиною.

Оксана: ми мабуть підемо. не будемо мішати молодятам. - посміялась з мене вона. А я взяла кинула в неї подушку.

Ніка: ну все бувай, ми і правда йдем. - вони пішли. Блін я ж нічого тут не знаю, де мені ночувати, в що можна передітися.

Дмитро: вони пішли?

— так. А і ще де я буду спати і мені б передітися в що небудь.

Дмитро: ходімо покажу тобі твою кімнату на наступні 8 місяців.  - ми зайшли в простору кімнату, яка знаходилась на 3 поверсі. Був Вихід на балкон . тут меблі були білі і велике ліжко ото я висплюся. Тільки було велике панорамне вікно. Без шторів надіюсь це мені не помішає.

Дмитро: ось тут твоя кімната.

— окей, а переодягнутися в що можна?

Дмитро: тут в шафі-купе є одяг який купив для Ілони тому можеш вибрати щось з її гардеробу. Якщо потрібна допомога клич.

—йди вже.

Я відкрила цю шафу. І побачила цей одяг. Це що за прозора піжама? Вона хотіла його зваблювати в ночі. Я навіть в своїй фантазії таке не одягну. А вона. Я ще трохи порилась і знайшла атласну піжаму яка складається з топу та шортів. Взяла їх і пішла у ванну. Тільки була одна проблема. Плаття залі всі на гудзики, би чорт бороду лизав везе ж мені. Доведеться кликати Булатова.

— Дмитро, можеш підійти будь ласка?

Дмитро: що таке?

— допоможи розтібнути гудзики на сукні.

Він почав розтібувати гудзики його пальці ледь торкалися моєї шкіри неначе струм по тілу пройшов. Коли він завершив і вийшов з ванної нічого не сказавши. Я прийняла душ вдяглась у піжаму. І відправилася спати. Вранці я прокинулася від сонячних променів які засліплювали мені очі. Подивилась на годину, а це була лише 7 ранку. Нічого собі. Потрібно подивитися що вдягнути. Я зрозуміла, що там і вибору немає можна і голою йти, все одно що вдіти цей безсмак.  Йду спущусь до Дмитра надіюсь він не спить. Я спустилась на кухню і бачу він є .

— мені потрібно речі забрати з дому.

Дмитро: доброго ранку, для початку. Я ж говорив, що ти можеш носити речі Ілони. 

— я не буду ходити в одязі твоєї колишньої.

Дмитро: та вона не носила їх.

— ти що не бачиш, який це безсмак. Хто таке носить. І ця дурнувата піжама. Так, давай поїхали.