Глава 1. Розвал

Тихий вечір, як і сотні до цього. Ігор запізнюється, хоча обіцяв бути вдома ще годину тому. Телефон лежить поруч на столі, але я не набираю його номер. Уже давно зрозуміла, що йому це не подобається. Я провела весь день у клопотах: вибирала продукти, готувала вечерю, намагалася обрати найкращу сукню для запланованого на завтра благодійного вечора. Мене завжди вчили, що жінка повинна підтримувати чоловіка в усьому. І я завжди це робила, хоч останнім часом це здавалося безглуздим. Двері відчинилися різко, і я одразу відчула запах його парфумів. Ігор завжди користувався лише дорогими ароматами — каже, це його «візитівка».

— Привіт, — спробувала я почати, хоч здогадувалася, що щось не так.

— Нам треба поговорити, — відповів він швидко, знявши піджак і кинувши його на стілець.

Мене огорнув холод, хоча в кімнаті було тепло. Я знала, що розмови такого тону нічого хорошого не обіцяють.

— Що трапилося? Проблеми на роботі? — спробувала зробити вигляд, що хвилююся.

— Ні. Це про нас, Сашо.

Мій голос зник. Він щось говорив далі, але я ледве чула. Слова наче розсипалися на дрібні уламки: «розлучення», «немає майбутнього», «я хочу сім’ю». Я намагалася зрозуміти, що сталося. Ми ще вчора разом пили каву на терасі й обговорювали наші плани. А тепер це?

— Ти вирішив це сам? — нарешті спромоглася вимовити.

— Я довго думав, — відповів він, не піднімаючи очей.

Його відвертість була болючішою за будь-яку брехню.

— Це не лише через дітей, правда? — я хотіла, щоб він сказав мені правду, навіть якщо вона була страшною.

Ігор відвів погляд, і цього було достатньо.

— Є інша? — я спитала, і в моєму голосі було більше гіркоти, ніж злості.

Його мовчання підтвердило мої здогади.

— Сашо, це краще для нас обох, — сказав він, нарешті піднявши очі. Але в його погляді не було співчуття.

Я сиділа, дивлячись на стіл, де ще кілька хвилин тому лежала наша вечеря. Тепер це здавалося таким неважливим.

— Добре, — сказала я, намагаючись не показати, як сильно мені боляче. — Але ти пожалкуєш про це.

Я встала й вийшла з кімнати, залишивши його самого.