Несподіване щастя

7.

        Перед Новим роком у студентів зазвичай спекотно і ми не виключення. Сесія витягує усі сили, лишаючи з тебе вижатий лимон, особливо коли ти вагітна. Та не дивлячись на проблему концентрації та уваги, моя заліковка не попсувалася жодною трійкою. 
 
Єдине, що бентежило за цей тиждень, це постійні перешіптування та косі погляди. В останній день я навіть почула щось про вагітність. Звідки ноги ростуть, дізналася випадково. Дві юні панні з паралелі, перемивали кісточки, коли я стояла позаду в черзі столової. Не обернувшись обговорювали, як це безвідповідально заводити дитину, коли на носі отримання диплома, кар‘єра та й взагалі усе життя попереду. Можливо все це було сказано навмисно, адже повернувшись у мій бік одразу після сказаного, чорнява пліткарка театрально надула губки й прикрила їх пальчиками з довгим та гострим манікюром. 
 
Апетит пропав миттю… 
 
Хоч наявність дитини не вважала кінцем життя та все ж поки що, це теорія. На практиці не уявляю, як поєднувати ці дві справи, бути мамою та юристом. З одного боку, не хочу виставляти роботу на другий план та горе-матір‘ю теж не збираюсь бути.  
 
Своїми переживаннями не стала ділитись зі Святом, коли лежала в його ліжку у п‘ятницю. Подолавши останній іспит, я отримала смс, від якого усміхнулася й мимоволі поглянула на адресата, який сидів на два ряди далі. На подив, отримала усмішку у відповідь. 
 
         Дібравшись на таксі, я приїхала одночасно з жовтим спортивним авто. Свят буквально витяг мене з чужої машини, а в ліфті я боялася аби нам не трапились сусіди. Добре, що дісталися без пригод і єдиною проблемою став порваний бюстгальтер. Пристрасті цьому чоловікові не позичати. 
 
— Тьома дзвонив, ми забули столик забронювати. — говорив, виводячи візерунки на моїй спині. 
 
— Ну то й добре, значить не збиратимемось. — прикривши очі, до краю поринула у монотонні дії. 
 
— Він нам його притримав, а я підтвердив. Родіон з Лізкою їдуть, ми мусимо. 

 

Ця перспектива не вражала, хоч шість попередніх років ми святкували разом. Тепер же усе змінилося і ми знаходимось в іншому світі, в якому я вагітна від найкращого друга колишнього. Голова може обертом піти.  
 
            Сильно наряджатись не стала, та одягла коротку сукню з вишивкою на рукавах-ліхтариках. Вона не обліплювала, але й не приховувала мій стан. Вже весь потік гуде, стовідсотково до Юрка дійшло, а він єдиний хто не знав. А якщо плітки його оминули, то все одно час відкривати карти. 
 
О десятій ми вже сиділи за нашим столиком в каченяті та весело обговорювали плани на майбутній рік. Юри не було видно, я навіть трохи розслабилась та зраділа. Його поведінка останнім часом неприємно дивувала, хоча не виключаю того, що я просто закривала очі на багато речей. 
 
Годинник стверджував, що за двадцять хвилин розпочнеться новий рік, коли перед столиком з‘явилося двоє. Юра тримав за талію симпатичну дівчину. Зовсім не схожу на тих розцяцькованих фіф, які останнім часом кружляли поруч нього. Невисокого зросту, скромно одягнута та без макіяжу. На вигляд не більше вісімнадцяти років, принаймні я на це сподівалася. 
 
— А от і ми. — п‘яним голосом сповістив колишній, падаючи на дерев‘яний стільчик. 
 
Поблизу не виявилось вільного, тож дівчина продовжувала стояти на місці. Була б це якась з попередніх дамочок, навіть оком не змигнула. Цю ж було шкода. Вона нагадувала трохи мене, лише з тією відмінністю, що коли наші стосунки почали зав‘язуватись, Юра був абсолютно адекватним. Та можна списати на юність та зеленість даної особи. 
 
Свят встав та за кілька хвилин приніс стілець коли панночка, на ім‘я Таня, вже сиділа на руках свого супутника та не з власної волі.  
 
— На мені краще. — спиняв намагання пересісти. — Танічка, не викаблучуйся. Не ганьби мене перед друзями. 
 
— Заспокойся, дівчині буде комфортніше сидіти поруч. — заступився Аполлон. Воно й не дивно чому дівчата летіли метеликами на цей вогонь, його галантність підкупала.  
 
— А я спокійний. — зрештою відпустив вже перелякану Тетяну. 
 
Розмова спершу не клеїлась, поява Юри з дівчиною була несподіваною. Та перед самим биттям курантів, наш столик гудів як і зазвичай. 
 
Все було б нічого, навіть стороння людина не впливала на настрій аби не Юра. Треба ж були зачепити тему, яку весь тиждень обговорювали у мене поза спиною. 
 
— То це правда. — не питав, стверджував. — Значить таки залетіла. 
 
Колишній сидів відкинувшись на стільці, обіймаючи однією рукою дівча, що мов пришпорене боялося зробити зайвий рух, а іншою тримав бокал та тицяв у бік мого живота. 
 
— Завагітніла. — виправила огидність. 
 
— І хто ж те нещастя, що зробило тобі пузо?  
 
— Друже, прикрий рота. — Святослав тримався спокійно, хоча було видно чого йому це варто. 
 
— Та чого ти. Мені ж цікаво, хто моїй колишній так встрелив. Хоча якщо мовчить, значить соромно. — Юру несло як ніколи. — Певно, пацан зробив вилупка та втік. 
 

Секундою після, колишній лежав на підлозі, притримуючи кров, що юшила з носа. 
 
— З глузду з‘їхав? Ти мені носа зламав. 
 
Свят височів горою, тримаючи руки в кулаках і рівно та різко дихав. 
 
— Хутко перепросив. 
 
— Навіть не подумаю. — Юра витирав ніс, що продовжував пускати червоні цівочки. — Якщо мовчить, значить є що приховувати. 
  
— Попереджаю в останнє, просиш вибачення або вимітайся і більше не наближайся до неї чи до мене. 
 
— Братан, та чого ти її захищаєш. — здійнявся на ноги, та прихопив серветки зі столу. — Хіба що… ніііі, цього не може бути. 
  
Я, що весь цей час втискалася у стілець й встигла змінити колір обличчя з білого у червоний та назад, ледь не знепритомніла. 
 
— Це ти зробив мої колишній пузо. — голос скрипів, мов виделка по тарілці. — А ще найкращим другом називався. 
 
— Ти перепрошувати збираєшся? — ігнорував випади, але видно що тримався з останніх сил.  
 
— Ідіть до біса, обидва. — сплюнув кров у ноги Святославу й кривою ходою поплівся до виходу.  
 
І у всій цій ситуації мені найбільше не себе було шкода, а Таню, що сиділа й перелякано кліпала то на мене, то на Свята. Юра ж навіть і не згадав, що прийшов сюди не один.  
 
— Гарний початок, сміття з хати винесли. — резюмувала Марійка. — Давайте за це й вип‘ємо. 
 
Бокали цокнулись, а затим рознісся регіт. 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше