2

Спостерігаючи як Павлик наминає товчену картоплю з тушкованим м’ясом жінка знову мимоволі занурюється в далеке минуле. Ліда згадує юність і своє перше та, як вже виявилося згодом, єдине кохання. Його звали Семеном і захопилася ним дівчина в свої неповні сімнадцять. Хлопець був місцевий, мешкав на сусідній вулиці й впав їй в око на звичайній молодіжній дискотеці. Того вечора вона завітала в нічний клуб щоб відсвяткувати день народження однієї з подруг. На танцмайданчику вони й познайомилися, коли парубок підійшов та галантно запросив її на повільний танець.

Вже до кінця дискотеки Ліда знала не лише ім’я свого новоспеченого кавалера, але й те де він мешкає і чим займається. Виявилося, що юнак тільки-но закінчив школу й готується постувати в престижний столичний університет, а в їхнє містечко переїхав нещодавно, після того, як батьки придбали тут квартиру. Їхній розважальний вечір закінчився тим, що Семен провів Ліду додому й на прощання вона навіть дозволила йому по-дружньому поцілувати себе в щоку. Зробила це тому що уподобала собі парубка з першого погляду і в глибині душі прагнула, щоб ця випадкова зустріч у них була не остання.

Так воно й сталося. Минуло кілька днів, як вони знову побачилися. Трапилося це в найближчій крамниці куди дівчина прийшла за хлібом, а хлопець заскочив по сигарети. Вони трохи погомоніли й найважливішим що було в цій нетривалій бесіді це те що обоє обмінялися номерами своїх мобільних телефонів і домовилися разом сходити ввечері на дискотеку. Так розпочалися їхні стосунки, котрі тривали два місяці і залишили незгладимі враження в душі Ліди. Вони зустрічалися кожного вечора, розважалися, веселилися, навіть трішки пустували. А коли приходила хвилина прощання то довго й палко цілувалися, так що у дівчини аж паморочилося в голові й все тіло палало від насолоди та пристрасті.

Наприкінці літа Семен був змушений від’їздити до столиці на навчання. На їхньому останньому побаченні хлопець клятвено пообіцяв ніколи не забувати про неї, щодень надзвонювати й неодмінно продовжити їхні стосунки коли він повернеться додому на канікулах. Ліда вірила в ці обітниці бо була певна, що такі пронизливо-блакитні очі з таким щиросердним поглядом не здатні брехати та лицемірити. Вона помилилася. Парубок виявився недостойним даного їй слова. Він обманув всі надії дівчини та зрадив її сподівання. І зробив це навіть швидше чим можна було припустити.

Спершу здавалося ніщо не провіщало біди. Семен дзвонив по кілька разів на день. розповідав про своє навчання в столиці, життя в університетському гуртожитку, нових друзів й одногрупників. Та невдовзі ці телефонні бесіди ставали все коротшими і рідкішими. Парубок пояснював це тим що з головою завантажений різноманітними навчальними завданнями й має обмаль вільного часу для спілкування з нею. Ліда достатньо довго вірила в ці побрехеньки, та на новорічні канікули юнак повернувся додому і при першій зустрічі заявив, що між ними все закінчено бо він закохався в іншу.

Більше вони не бачилися. Хлопець нечасто приїздив у їхнє містечко, а коли й бував то намагався не потрапляти їй на очі. А вона… Дівчина тривалий час не могла відійти від обману й зради того, кого кохала понад усе на світі. Коли вийшла з затяжної депресії то зробила непоправну дурницю. Вона вирішила помститися колишньому кавалерові. Подружилася з одним «авторитетом» їхнього кварталу. Між ними почалися відносини, котрі закінчилися тим, що вона необачно завагітніла.

Олег, а так звали батька її майбутнього первістка, був чудовим хлопцем для розваг і веселощів, однак зовсім не годився до нелегкого сімейного життя. Численні друзі, схильність до алкоголізму і абсолютне небажання фінансово забезпечувати дружину та новонароджене маля спричинили їхнє скоре розлучення. Ліда особливо не переймалася тим бо ніколи не мала до свого чоловіка глибоких почуттів. Вона ніколи не гнівалася на нього через все те що трапилося, була навіть рада що подарував їй сина, якого вона практично самотужки виростила в ось такого чудового парубка. Звісно було нелегко, чимало допомагали її батьки, та одинока жінка справилася зі своїм завдання. Серйозних стосунків з чоловіками вона більше не заводила. Почасти тому що вже не вірила в їхні фальшиві обіцянки, а головним чином через те, що так і не змогла остаточно забути Семена, хоча дуже цього прагнула.