Частина 2

В цей момент все зупинилося, серце билося з шаленою швидкістю, а від гарячих рук хлопця, по тілу пройшлося мільйони мурашок.  Не знаю скільки ми так стояли, та хлопець здається не збирався мене відпускати, та нарешті я прийшла до тями.

– ей, збоченець, відпусти мене, – сказала я переходячи на крик

: якщо б не я, ти б зараз лежала на землі, і твоє прекрасне личко точно б постраждало, – хлопець посміхнувся, та так і не відпустив мене з своїх міцних обіймів 

– це зараз твоє личко постраждає, якщо ти мене не відпустиш, – сказала я, та вже збиралась вдарити його, він усміхнувся і саме в цей момент прийшла моя подруга 

Ніка: Саша, я ж просила почекати мене там...– подруга замовкла, обернувшись я побачила здивування на її обличчі. Ми з хлопцем нарешті змогли хоч трохи віддійти один від одного.

Ніка: ой, а що ви.. тут робите? – з цікавістю запитала дівчина 

– взагалі-то я чекаю на тебе і Лілю

Ніка: а ясно, а чого це рука Сашка зараз знаходиться на твоїй талії ? – дівчина ледь стримувала сміх, а до мене тільки зараз дійшло, що він так і не забрав рук з моєї талії. 

– я ледь не впала, а він зловив мене,– сказавши це, я відкинула руку хлопця від себе 

Ніка: нуу нуу добре

– Ніка, я зараз приб'ю тебе

Ніка: окей, Марта, спокійно, тільки без насильства 

Саша: ти Марта? Ага, ну тоді познайомилися

– знаєш з тобою й не дуже хотілося

Саша: нагадаю декілька секунд тому, ти була в моїх обіймах

– а я нагадаю тобі, що через тебе це і сталося

Ніка: так, а давайте ви будете спорити пізніше, мені треба ще інтерв'ю в Сашка брати, тому давайте закінчуйте

– тоді я поїхала додому

Ніка: а хіба ти не збиралася чекати нас? 

– я передумала, я хочу додому, тому бай бай

Саша: сподіваюся я ще побачу твоє прекрасне личко, яке до речі я сьогодні врятував– сказавши це хлопець посміхнувся, звісно мені це не сподобалося і я вдарила його сумкою.

Саша: ей що ти робиш?

– а я сподіваюся, що більше не побачу тебе

Я розвернулася і швидким кроком рушила до виходу, сіла в машину і вже за 15 хвилин я була вдома. Прийняла душ і пішла спати. Завтра знову тяжкі будні, знову робота і знову проблеми. Тільки моя голова торкнулася подушки, як я провалилася в солодкий сон.

✓ Ранок наступного дня

Прокинулася я від пронизливого дзвону будильника

– ааа та виключайся вже, – я почала шукати свій телефон, щоб виключити цей нестерпний будильник. Боротьба між мною і будильником тривала недовго, бо все-таки пересиливши себе я вирішила вставати. Глянувши на годинник я зрозуміла, що в мене ще є вдосталь часу, тому я пішла робити собі каву. Поки чайник закипав, я пішла в ванну. Через півгодини, я вже сиділа і пила каву з круасаном. Потім ж вирішила піти одягатися. Сьогодні мій вибір впав на сині джинси, бежевий топ і укорочений піджак такого ж кольору. Я взяла ключі і з прекрасним настроєм вирушила на роботу. На диво сьогодні я приїхала вчасно. 

– всім доброго ранку, – сказала я з посмішкою заходячи в офіс

Мія: вау, ти сьогодні в прекрасному настрої. Цікаво що це таке сталося? – подруга засміялась 

– нічого такого, просто хороший настрій. До речі, а чому ти не зачекала мене, могли б разом поїхати на роботу ?

Мія: Антон Сергійович сказав приїхати швидше, бо виявилося, що бос приїде вже завтра

– ого, нічого собі,– сказавши це, я з головою поринула в роботу. І от нарешті залишився останній проект, та тут мені подзвонила Ніка, я одразу ж взяла слухавку 

– ало, Ніколя, що там?

Ніка: Марта, це капець. Швидко приїжджай на базу збірної, – по голосу подруги я зрозуміла, що щось трапилось, вона була схвильована і знервована

– ти можеш пояснити нормально що сталося? – сказала я, чекаючи, хоча б якихось подробиць 

Ніка: не можу, ти повинна приїхати, – і далі наполягала дівчина 

– добре, чекай, скоро буду, – я закінчила виклик і почала збиратись 

Мія: Марта, що з тобою?

– Ніка сказала терміново приїхати на базу збірної

Мія: для чого? Щось сталося? – схвильовано запитала дівчина 

– якби ж я це знала. Так я поїхала, все побачимось вдома

Я швидко забрала сумочку і побігла до машини. Цілу дорогу я думала над тим, що ж все-таки могло статися і до чого там я. Мене дуже бісила ця невідомість, так ще й серце ніби на зло ледь не вискакувало з грудей. Знову те саме погане передчуття. Ось я вже на парковці, Ніка зустрічає мене біля входу

– що таке? Вероніка, я чекаю пояснень, якщо ти викликала мене через якусь дурницю, я обіцяю, я вб'ю тебе, – говорила я, нестримуючи своїх емоцій 

Ніка: так спокійно, пішли поговоримо в мене в кабінеті

– ти мене доведеш, я тобі кажу

Ми з Нікою пішли до її кабінету. Зайшовши туди, я побачила те, що побачити точно не очікувала, а точніше кого. В кріслі сидів Андрієвський

– а він тут що робить?

Саша: я також радий тебе бачити, принцеса

– ні, ну ти це чуєш, я вб'ю його зараз, вб'ю – я  вже хотіла взяти в руку одну із статуеток Ніки, але вона мене зупинила

Ніка: Марта, спокійно, в нас зараз набагато важливіші справи, – сказала дівчина і сіла в своє крісло

– так, давай розказуй, – я також присіла поруч

Ніка: фухх так тільки зараз головне спокійно, добре?

– Вероніка, не нервуй краще мене. Кажи давай ,– сказала я, ледь тримаючи себе в руках, дівчина нічого не сказала, тільки мовчки дала мені планшет. Я звісно була здивована, але взяла його і побачила статтю... 

" Нова пасія відомого футболіста Олександра Андрієвського"

"Невже в відомого футболіста і затятого холостяка нарешті з'явилася дівчина. На одному з останніх матчів збірної України, Олександр був помічений в компанії однієї прекрасної дівчини, нею стала відомий архітектор Марта Наганда. Цікаво чи стане Марта справжнім коханням нашого затятого холостяка чи все-таки стане дівчинкою на одну ніч..."