Глава 21

Меланія ле Фотьєн

Де ти, Тесар? Ти так мені зараз потрібен…

Темні маги продовжували зі своїм ритуалом, а я почувалася такою безпорадною. Вони от-от вип’ють кров Ріель, і стануть невразливими до впливу світлої магії, і ми більше нічого не зможемо їм протиставити. Наче до цього могли… не дури себе, Мел, промовив мій внутрішній голос.

А може… згадала я про ті голоси, які чула раніше у своїй голові. Може… ті боги якось допоможуть… Наче у них мало справ, щоб втручатися…

Зачекай… фінал вже близько, почула я знайомий голос.

Тобто?! Хіба нам не треба спинити темних магів?!

Так, треба… скоро все вирішиться… просто зачекай, відповів цей голос.

І я вирішила довіритись йому. Я дивилась на те, що відбувалося на галявині. Звісно, я не могла не переживати, адже те, що тут станеться, вирішить нашу подальшу долю. Але й не вірити вищим силам причин не було. Навіщо їм мене обманювати? Якось не знаходилось, що б я не думала. Але все ж як…

Тим часом перший з темних магів вже нахилив келих-чашу до своїх губ. А наступної миті я дивилась, як він п’є кров Ріель. Звісно, він випив не все, передавши келих іншому темному магу. Таким чином, один темний маг змінював іншого, аж поки всі вони не випили крові Ріель.

І в цей момент на галявину вибіг перевертень. Я одразу ж його впізнала.

- Тесар, - зірвалося з моїх губ, і я вже тихіше вимовила: - Вже запізно, вони випили кров Ріель.

Але він наче і не почув цього, на мить стиснувши в руці якийсь амулет, він кинувся до мене. Не знаю, що він зробив, але я знову змогла відчувати своє тіло. Те, що мене стримувало, ослабло, і я вирвалась на волю, стрибнувши прямо в обійми свого коханого.

А він продовжив щось робити. Я придивилась до його дій, і зрозуміла, що він використовує власну кров, щоб звільнити тих перевертнів, які були схоплені, як і я з Коліном.

Не знаю чому, але темні маги досі не відреагували на наші дії. Вони наче застигли на місці. Що це з ними?

Тесар звільнив вже з десяток перевертнів, включаючи мене, Коліна та Лассена ле Ніссена. В той момент, коли Колін наклав на Ріель чари левітації, і вона почала плисти по повітрю до нас, навкруги галявини почали з’являтися портали. І з них виходили різноманітні маги, деякі були перевертнями, а деякі звичайними людьми. Але об’єднувало їх одне – спільна мета. Кожен з них почав плести свій компонент комплексного щита. Темні маги все ще не рухались, перебуваючи наче в ступорі. Можливо, кров Ріель, яка повинна була змінити структуру їхніх тіл, так вплинула на них, змусивши кинути всі ресурси організмів на опрацювання змін.

Ті маги, що прибули, все ще створювали комплексний щит, коли перший із темних магів вийшов зі ступору.

- О, так у нас гості, - промовив він.

А мені здалося, що все, ми програли, не встигли зробити те, що потрібно.

- Не треба більше робити той щит, - почула я власний голос, який пролунав на всю галявину. В ту ж мить всі повернулися в мою сторону, ну і Тесара, звісно.

А я не могла зрозуміти, чому це сказала. Що зі мною таке? Проте на цьому я не зупинилась:

- Темні більше не становлять загрози, - знову почула я та всі оточуючі.

Як це? Чому?! І хто взагалі говорить через мене?! Невже хтось захопив контроль наді мною?! Як тоді, коли перевертні діяли за вказівками темного?

Ні, це ми, почула я в голові знайомий голос, який продовжив, вибач, ми не можемо прийти в цей світ самі, це заборонено, але можемо спілкуватися через таких, як ти, з якими є зв'язок. А тепер давай я поясню для всіх чому загрози більше немає, бо деякі істоти можуть почати необачно діяти.

- Що ти маєш на увазі? – почула я голос ще одного темного, який теж отямився, перш ніж вищі сили почали говорити через мене.

Крім своїх досить незвичних емоцій я відчувала здивування і занепокоєння своєї пари, але не мала змоги якось відповісти йому чи трохи зменшити його страх за мене. Чи могла? Я злегка погладила його по потилиці, сподіваючись, що цей невеликий жест хоч трохи вгамує його негативні емоції.

Вищі сили все ж відповіли через мене на питання темного, прояснивши свої слова:

- Темні маги випили кров дівчини з роду Ніссен, яка довгі роки була хранителькою нашого артефакту. Він вплинув на них таким чином: відновивши їх тіла до нормального стану, він забрав їх здібності до будь-якої магії. Тепер вони ніколи не зможуть чаклувати, тим більше використовувати темну магію.

Я розуміла його слова, але мені все ще не вірилось, що смертельної загрози більше немає.

Нам довелось ввести в оману віщунку, що жила в давнину, коли темні маги тільки отримали свої сили. Вона дала їм трохи змінене нами пророцтво. Саме через це вони вважали, що отримавши кров обраної, пов’язаної з артефактом, вони зможуть відновити тіла без постійної потреби шукати нові тіла для перезаселення. Також у них склалося хибне враження, що тоді вони стануть імунними до світлої магії.

Все це голос пояснив тільки мені. А мене зацікавила інформація про світлу магію. Звідки вона взялася? І чим відрізняється від звичайної?