Глава 17

Меланія ле Фотьєн

Не встигла я пізнати щастя від того, що коханий живий, і тепер офіційно є моєю парою, як до маєтку мого Клану вдерлися сторонні. Так, у нас ще перебували перевертні з Клану ле Ніссен, але я не очікувала, що саме тут і зараз хтось ще з’явиться. У нас і так проблем повно.

Проте виявилося, що дехто вже втрутився, давши мені ще кілька хвилин у надійних обіймах. До мене долетіло, як суворий голос батька сварився на когось, кого я поки що не бачила, але чула.

Нахабний голос сміливо спитав:

- Де моя кохана?

Мені дуже не сподобався як голос, так і та нахабність, з якою він говорив. Тому я зраділа, коли батько загрозливо відповів:

- Це так зараз ведуть себе перевертні з іншого клану, які завітали до сусідів у гості?!

Тепер вже новий голос, в якому я відчула, що говорить старець, відповів:

- Вибачте за поведінку юнака, подорож сюди була нелегкою, а Штефан довго не бачив свою дівчину, от і перехвилювався.

- Ви називаєте таку поведінку – перехвилювався?! Він почав розпоряджатися в чужому домі! І не просто домі, а в іншому Клані! – мій батько не став іти на примирення, наполягаючи на своїй точці зору. Ось що значить Глава Клану, хоч і відставний!

Не дивлячись на наші складні відносини, я не могла не пишатися батьком.

- Взяти його під варту, - суворо наказав батько.

Я почула звуки невеликої сутички, але вони швидко завершились. І знову в залі стало тихо. Але не надовго. Я хоч і не бачила, що відбувається, але мій слух за останні роки став кращим, ніж у більшості перевертнів, тому я почула, як майже всі залишили нас наодинці. У залі тепер перебували я, Тесар та мій батько.

Зрозуміло, хоче про щось поговорити. Добре.

- Я радію, що ви все ж таки обмінялися мітками, - сказав батько, підійшовши до нас.

- Дякую. Ти як? Вже краще? – відповіла я, мені все ще було ніяково в його присутності. Ми так давно не бачились і не розмовляли, крім останніх кількох зустрічей, які я не рахую за повноцінну розмову, що я тепер навіть не знала, про що з ним говорити. Та й за останні роки я звикла відноситись до нього більше як до ворога, ніж до батька. І має пройти час перш ніж я зможу нормально себе вести в його присутності.

- Так, значно краще, - відповів батько, і трохи напружено додав: - У мене розмова до твоєї пари, Тесара. Будь ласка, залиш нас наодинці.

Від його слів я напружилась, але Тесар, який тримав мене в обіймах, заспокійливо погладив по спині, і прошепотів на вушко:

- Не турбуйся, все буде добре.

Я подивилася в його очі, і побачила там впевненість, якої мені самій поки що бракувало. Мій перевертень, все ще тримаючи мене в обіймах, схилився до мого обличчя, і прямо на очах мого батька поцілував мене.

Цей поцілунок настільки захопив мене, що все інше відійшло кудись далеко. Залишився тільки він, мій коханий, і я. Те, що щось не так я зрозуміла тільки тоді, коли в горло потрапила якась рідина. Шо це?! Проковтнувши рідину, я все ж таки зрозуміла, що це кров. Але чия? Ні, не моя, інакше я б вже відчула біль чи дискомфорт. Тоді це кров Тесара?! Але чому?!

Поки я аналізувала, Тесар розірвав наш контакт. Я відкрила рот, щоб спитати, що тут коїться, але мій перевертень просто притиснув свій палець до моїх губ. Не хоче зараз говорити? Чому? Він чогось остерігається? Чи когось?

Добре, залишу його поки що з батьком. Все одно хотіла дізнатися в Коліна подробиці останніх подій.

- Поговоримо пізніше, - промовив Тесар, з вдячністю подивившись на мене.

Я залишила його з батьком, і пішла шукати Коліна. Хотілося дізнатися подробиці того, що сталося у лісі. Колін, як учасник подій, повинен знати більше, ніж решта. Мені, як Главі Клану, треба знати про будь-які загрози. А темні маги – це не просто звичайна загроза, це те, що може легко стати приводом загибелі всього клану, якщо не цілого світу. Не дарма ж боги так занепокоєні, що довірили мені, майже чужинцю, владу над Кланом.

Так, повернемося до Коліна, здається, я бачила його біля входу в залу якраз коли прибули чужинці. Проте коли я вийшла, нікого поблизу вже не було.

Тоді є два варіанти: знайти когось, хто скаже мені, де мій друг, чи знайти його самій по запаху. Я обрала другий, як найшвидший, і пішла по сліду.

Виявилося, що він у кімнаті на другому поверсі. Що він там робить? Ми ж це крило маєтку відвели перевертням з Клану ле Ніссен. Я думала, він буде обговорювати ситуацію з членами нашого Клану. А він чомусь тут знаходиться.

Коли я підійшла до дверей, то почула кілька фраз, які захопили всю мою увагу.

- Ти вважаєш він пов'язаний з темними магами? – почула я голос Коліна.

- Так, - відповів жіночий голос.

Я не зволікаючи зайшла в кімнату і майже не здивувалась, коли побачила сестру Лассена ле Ніссена. Хто ще це міг бути? З жінок-перевертнів іншого Клану у нас перебувала тільки вона, принаймні до приходу чужинців.

Єдине, що мені зараз невідомо – чому Колін прийшов саме до неї щоб обговорити справи Клану? Хоча… зважаючи на те, як він дивився на неї, коли вперше зустрів, я здогадуюся, що вона його пара.