Глава 36

Імператор насупився.

- Ти знаєш, що твоїх братів немає в живих? - запитав імператор, і його голос затремтів.

Тільки зараз Ліна помітила, як сильно він постарів за ці дні. З бадьорого старого перетворився майже на руїну.

- Так, мені повідомили цю сумну звістку, - схилив голову в показній скорботі Крегаст.

Але на його вустах промайнула ледь помітна посмішка. Третій принц розумів, що на даний момент він був господарем становища, і дотримувався ввічливості лише з пристойності. Батько більше не має спадкоємців. Навіть, якщо він знайшов докази його причетності до смерті братів, нічого з ним не зможе зробити, інакше імперія залишиться без наслідного принца. А це вже загрожуватиме повстаннями. Всі, що до цього часу мовчали великі роди, піднімуться, щоб заволодіти троном.

Бездітний імператор нікого не влаштує.

- Чому ж ти не поспішив, щоби вшанувати пам'ять своїх братів? – насупився імператор, але з його очей уже прозирала вселенська туга.

Здається, Його Величність знає винуватця смерті синів.

Ліннея стежила за тим, що відбувалося, а серце гулко билося в грудях. Однією рукою вона торкалась захованого на поясі ножа. Здавалося, саме повітря стало зарядженим. Ще трохи - спалахнуть блискавки, і пролунає грім.

- Хіба не батько дав мені наказ розібратися із ситуацією у затоплених областях?! - його відповідь прозвучала грубо і гордо.

По рядах чиновників пройшло незадоволене бурчання.

- Що третій принц собі дозволяє? - шепотілися вони, але вголос ніхто не наважився вимовити жодного слова.

Імператор насупився, і наче за наказом, до третього принца з кількох сторін рушили євнухи охорони.

- Гордор Крегаст! – промовив Його Величність. - Ти виявив синівську нешанобливість, не з'явившись на похорон своїх братів! Смієш ще суперечити?

Голос імператора пролунав під стелею палацу.

- Ти будеш відправлений під домашній арешт, щоб обміркувати свої вчинки!

Лінні стало тривожно. Цієї хвилини імператор вирішував долю третього принца. І він милостиво дав шанс на порятунок своєму синові, допоки розслідування у справі про смерть старших синів не закінчено.

Важко уявити, яка буря вирувала в його серці. Дочка генерала розуміла, що цього не слід робити, Гордор Крегаст не та людина, яка усвідомлює помилки та покається. Навпаки, він збере всі сили, щоб виступити проти свого правителя.

Третій принц холодно посміхнувся, помітивши рух євнухів.

Далі сталося неймовірне! Він змахнув рукою. Одразу ніхто не зрозумів, що сталося.

Імператор скрикнув, усі погляди звернулися до нього. З жахом придворні побачили, що з грудей їх повелителя стирчить рукоятка кинджала.

Крегаст кинув зброю в свого батька! На мить зал завмер, вражений нечуваністю та зухвалістю події. Усіх скував жах.

Першим, на диво, почав діяти старий генерал Белтрам.

Він підскочив до імператора і затис рану руками.

- Швидко кличте лікарів! – крикнув він через увесь зал.

Белтрам Лемус як досвідчений військовий одразу оцінив рівень поранення. Рана була не смертельною,і імператора можна було ще врятувати.

- Усім залишатись на місці! – перебив його Гордор Крегаст. - Хто зробить хоч один крок, помруть тієї ж миті.

Третій принц розвів руками, вказуючи присутнім, що вони оточені. Охоронці, які тільки наблизилися до принца, вже були взяті в полон його воїнами.

Чиновники з жахом позадкували, деякі дами знепритомніли. Воїни третього принца настільки безшумно заполонили залу, що їх ніхто навіть не помітив.

Ліннея зрозуміла, в який момент це сталося, коли увага всіх була відвернена на імператора.

- Що ви творите? – закричав один із чиновників. – Це незаконне захоплення влади!

Він хотів ще щось сказати, але його слова застрягли в горлі, бо наступної миті старого наскрізь проткнув гострий меч.

Воїн, який убив чиновника, спокійно вийняв зброю з його тіла і повернувся на своє місце.

Чоловік звалився, і на підлозі під ним почала утворюватися калюжа крові. По залі прокотився вигук жаху.

Ніхто не ризикнув висловити свого невдоволення.

- Його Величності достатньо підписати акт про зречення! - з глузуванням заявив третій принц.

Тієї ж миті до столу імператора підійшов воїн і розклав перед ним аркуш паперу.

- Як тільки батько підпише, йому відразу приведуть лікаря! І всі чиновники та запрошені зможуть покинути зал!

Він усміхнувся, показавши оточуючим хижий оскал, окинув задоволеним поглядом переляканих придворних.

Ліннея дивилася на цього чоловіка, і волосся ставало дибки. Як вона з самого початку не розглянула в минулому його зміїну натуру?

Варто їй було про це подумати, як третій принц зненацька обернувся в її бік.

Його посмішка стала ще ширшою. Поважно крокуючи, він пройшов через зал до неї.

Дочка генерала була спокійна. Якщо він хоч пальцем її торкнеться, дівчина в ту ж мить встромить у це чорне серце гостру шпильку.

Гордор Крегаст зупинився за крок від неї.

- Ви програли! – заявив гордовито.