Глава 30

Імператор доручив найкращим своїм дізнавачам розібратися у цій дивній справі.

Не встигла ця подія відгриміти, як настала звістка про напад на будинок другого принца. Темної ночі група добре озброєних і навчених людей з'явилася в маєтку принца Гордора Ейсана.

І знову з чистої випадковості він залишився живим, бо того дня вирушив із сім'єю помолитися до гірського храму. Постраждали лише деякі слуги та охорона.

Вся столиця гуділа, дивуючись зухвалістю і жахливою жорстокістю зловмисників.

Для Ліннеї те, що відбувалося, не стало новиною. Так само в минулому житті третій принц почав позбавлятися перешкод до престолу. Його методи залишилися незмінними.

Слідство дивним чином виявило у першому випадку зв'язок із другим принцом, а у другому випадку – руку наслідного.

Війну двох принців було започатковано. А Гордор Крегаст залишився осторонь, спокійно спостерігаючи, як брати розправляться один з одним, щоб у потрібний момент, коли їхні сили вичерпаються, втрутитися і прибрати з обох.

Все повторювалося лише з тією відмінністю, що в цьому житті хтось встиг попередити спадкоємця перед пожежею і ніхто з його близьких не загинув. На той раз у пожежі постраждала його дружина та маленький син.

Те саме сталося і з Гордором Ейсаном. Про напад йому повідомили, і той встиг із сім'єю втекти.

Хто був тим благодійником, що в останню хвилину рятував життя, принци намагалися з'ясувати, але так ні до чого не докопалися.

Зате герцог Лабонт виявився спритнішим.

Встановивши стеження за людьми пані Белтрам, він з'ясував, хто врятував обох принців. Але як? Для нього залишилося загадкою: як вона дізналася про напад.

Щодо дій третього принца, Домінік був злий. Боротьба за престол не терпить метушні.

Усувати принців фізично не було потреби. Крегаст своїми діями переходив межу, за якою повернення вже не буде.

Якби не дочка генерала, вибухнула б катастрофа. Імператору і без радника просто буде зіставити факти, щоб зрозуміти, хто стоїть за замахом на обох синів.

На даний момент вона відвела лихо не тільки від двох принців, а й від третього.

Впровадила своїх людей у ​​державні структури. Навіть у суді були її віддані послідовники.

Читаючи доповіді своїх людей, Домінік на подив шпигунам, увесь час усміхався.

«До чого підступна жінка!» - видав одного разу вголос, збентеживши тих, хто зібрався того дня в його кабінеті.

Вона сплутувала всі його плани. Домініку доводилося вигадувати лазівки і крутитися, наче вужу на розпеченій сковорідці.

Третій принц продовжував втілювати свої плани у життя. Він не зважив на невеликі, як він вважав, огріхи. Ніхто не очікував, що невдовзі станеться те, що на корені зруйнує всі його задуми.

Звістка про те, що один із спійманих при спробі нападу на другого принца людей заговорив, вдарила, наче грім серед ясного неба.

Під тортурами зловмисник зізнався, що їхню групу найняв третій принц.

Імператор розлютився від таких звісток і тут же наказав повернути принца Крегаста до палацу, щоб взяти під варту!

Спеціальний загін виїхав до районів, охоплених лихом, але не для того, щоб надати допомогу, а щоб упіймати злочинця.

Хоч це й намагалися тримати в секреті за наказом Його Величності, все ж таки чутки проникли в Палац Наречених. Ліннея цього разу підійшла до шахівниці з легкою посмішкою на вустах.

– Шах! - оголосила вона шахівниці з головою тигра, поставивши поруч малопомітного пішака.

Їй дуже хотілося додати: "І мат!" Але для цього ще не настав час.

У будь-якому разі, думала дівчина, Гордору Крегасту вже не відмитися. Навіть якщо герцог допоможе йому очистити своє ім'я, колишню скритність не повернути. Тепер він вийшов на передній план. І далі сам імператор стежитиме за кожним його кроком.

То була перша серйозна перемога. Далі вона планувала не залишити ворогам жодного шансу.

А сьогоднішній вечір відзначити пляшкою гарного вина. Занадто довго вона тримала свої почуття під контролем. Пора б уже просто порадіти першим промінчикам надії.

Відпустивши слуг і прийнявши ванну, Ліннея одягла легкий шовковий пеньюар, який приємно пестив тіло.

Вона запалила свічки і розташувалася просто на ліжку. Наливши собі чашу вина, підняла її вище.

- За вас, пані Белтрам! – проголосила у простір.