Глава 15

Карета раптом сильно хитнулася і ті, хто сидів дружно, нахилилися в один бік. Потім вона випросталася, і пасажири разом із нею. Герцог встиг підхопити Ліннею, інакше вона неминуче вдарилася б у стінки.

Зовні почулося: "Приїхали!"

Дивлячись, як герцог галантно підтримує дівчину під лікоть, Гордор Крегаст несподівано відчув укол ревнощів, з усією гостротою усвідомивши, що з кожною хвилиною втрачає пані Белтрам.

Коли всі вибралися з транспортного засобу, перш ніж вирушити через ворота до палацу, принц несподівано повернувся і видав:

- Сьогодні я маю намір просити імператора про дарування нам шлюбу! - після цих слів, розвернувся і бадьоро рушив уперед.

Він не помітив, як дві людини за ним завмерли з однаково настороженими виразами обличчя.

Домінік вперше за всю дорогу став серйозним. Раніше він не сприймав третього принца як суперника. Тільки той, здається, порозумнішав з їхньої останньої розмови.

Герцог Лабонт вирішив, що він не допустить указу імператора, що дозволяє цей шлюб. Це перше, і друге - треба переконати Крегаста відмовитися від такого поспішного рішення. У всякому разі, клопоту Його Світлості на сьогоднішній вечір додалося.

Ліннею також не втішила ця новина. Вона хотіла б, щоб її ім'я навіть не згадувалося поряд з ім'ям третього принца. Треба було терміново вжити заходів, щоб відвернути від себе це лихо.

До того, як вони увійшли до палацу, Ліна покликала до себе Уллу і щось прошепотіла на вушко. Служниця кивнула і так само швидко передала слова господині охоронцеві. За короткий проміжок часу, поки пані Белтрам і герцог Лабонт ішли від воріт двором, її наказ дійшов того, кого треба.

Служниця та охоронець наздогнали їх на доріжці до палацу наперсниці.

- Що ви думаєте, про квапливе рішення Його Високості? – спитав Домінік Лабонт, коли слуги трохи відстали і їхню розмову не могли почути.

Він підлаштувався під її повільну ходу. Слідував поруч, заклавши руки за спину, щоб з боку ніхто не побачив зайвого і не міг звинуватити їх у недотриманні етикету.

- Хіба я можу обмірковувати накази членів імператорської сім'ї? - здивувалася Ліна.

Вона йшла, незважаючи на герцога, зосередивши свій погляд на прекрасних квітах, що росли по обидва боки доріжки.

- Я можу їх лише виконувати! - додала вона, розглядаючи чагарники жасмину в ніжно-білих суцвіттях.

- І ви отак спокійно вийдете за нього заміж? - продовжував свої розпитування герцог.

Його тон був легковажним, а хода розслабленою, наче він не надавав жодного значення цим розмовам. Насправді ж Домінік внутрішньо був як ніколи зібраний. Герцогу дуже важливо було знати, що думає з приводу передбачуваного шлюбу пані Белтрам.

- А ви пропонуєте мені бунтувати? – зупинилася на хвилину Ліннея. - Ваша Світлість, до чого ці питання?

- Ти хочеш одружитися з ним? – герцог Лабонт перегородив їй шлях і заглянув у вічі.

Він був ніби втрачене щеня, яке потребувало її тепла.

Від такого погляду могло розтанути саме тверде жіноче серце. Ліна не була винятком. Її охопило хвилювання і бажання приголубити бідолаху. У душу ніби тепла грудка закотилася і лягла в найдальшому куточку. Але Ліннея швидко взяла себе до рук. Такими трюками її не пройняти. Вона дочка бойового генерала!

- Імператорські укази слід виконувати! - відповіла йому, навіть не задумуючись.

- Холодна, мов зима в горах! – настрій Домініка миттєво змінився.

На його вустах застигла саркастична усмішка, яку так обожнювали представниці слабкої статі, перетворивши знову на того самого великосвітського красеня, випробовуванця долі і улюбленця жінок.

- Які слова хоче почути від мене Його Світлість? - раптом запитала дівчина.

Герцог став серйозним. Подивився на неї довгим задумливим поглядом.

- Колись ти мені їх обов'язково скажеш! – пообіцяв чи то їй, чи собі.

Ліна хотіла щось відповісти, але їх перервали голоси, і на доріжці з'явилися інші гості, які прямували на вечір до пані Лобу.