Глава 7

Ліннея підвела голову і поглянула на небо. Довго дивилася в його прозору блакитну глибину. Ні хмарки! Погода стояла тиха, тепла. На противагу бурям, що вирували в серцях.

- Пані! – вивів її із задуму голос Андеша.

Карету було подано. Слуги вже деякий час стояли поряд в очікуванні, коли господиня прокинеться і зволить їх помітити.

- Їдьмо додому! - Сказала Ліна і, спираючись на підставлену охоронцем руку, залізла всередину.

Зворотний шлях вони подолали мовчки. Під'їжджаючи до Палацу Наречених, на перехресті купили солодощів.

Повернувшись у свій будиночок, дівчина насамперед пройшла до шахівниці і, відсунувши фігурку з головою тигра, на її місце поставила фігуру дракона.

«Вони чекають, що я відправлю гінця до табору. Те, що його перехоплять – це зрозуміло. Але навіщо? Чи зроблять фальшивий лист, щоб ввести в оману батька? Що ж, треба цим двом допомогти».

– Андеш! - покликала вона, охоронець з'явився тієї ж миті. - У тебе є людина, яка зможе за один тиждень дістатися до розташування військ армії Белтрам?

- Знайдемо, пані! – одразу ж відгукнувся охоронець.

- Добре! – посміхнулася багатозначно Ліннея. - Завтра ж приведи його!

Чоловік вклонився і вийшов, а дівчина сіла за написання листа.

Цілий вечір з її обличчя не сходила загадкова усмішка. Дочка генерала передчувала гарну битву. Все, що було раніше, було лише розминкою. Скоро розпочнеться серйозна гра!

***

Наступного ранку гонець був відправлений, а в палаці третього принца сталася дивна розмова.

- Її треба вивести із гри! - замислено дивлячись у вікно, наполягав герцог Лабонт.- Ставши моєю дружиною, вона вже ніяк не зможе нам протистояти!

- Ваша Світлість, не закохалися випадково? – легковажно посміхнувся Крегаст. – Не забувайте, я привіз її сюди собі! Дівча просто задурила вам голову! Нічого особливого в ній немає! Ось побачите, вона відправить гінця до свого батька. Поплачеться, що її тут кривдять.

Принц зареготав, з презирством кинувши останню фразу.

Домінік Лабонт дивився на третього принца і сумно думав, що проникливість зовсім не є рисою сина імператора, на відміну від його батька.

Через три дні після подій, що сталися в купальні, пані Белтрам, одягнена в ошатну блакитну сукню, вишиту сріблом, прямувала до імператорського палацу.

Після свого відродження імператриця завжди одягалася у найкращий одяг і носила найдорожчі прикраси. Тепер вона брала від життя все найкраще.

– Улла! До чого ж я гарненька! - сміялася, дивлячись на себе в дзеркало перед від'їздом.

- Пані, ви красуня! - вторила їй служниця, радіючи гарному настрою господині.

Вона поклала волосся Ліннеї у високу зачіску і заколола нефритовою шпилькою.

- Красуня – це надто голосно сказано! - заперечила Ліна. - Але очі у мене диво як гарні!

Дівчина засміялася так яскраво, що Андеш, який стояв на варті, не втримався, розтягнувши губи в посмішці.

- Пані, ви не праві! - наполягала на своєму Улла. - У вас все личко чарівне, а фігурка - багато леді помруть від заздрості! Струнка, підтягнута! Їм така краса і не снилась.

У кареті вони продовжили свою веселу балаканину. У такі моменти пані Белтрам нічим не відрізнялася від своїх однолітків, ніби їй і справді було лише вісімнадцять.

Імператорський палац зустрів відвідувачів шумом та суєтою. Цього дня мали давати виставу найкращі театральні трупи, які приїхали до міста.

Ліннея трохи хвилювалася. Сьогодні станеться щось дуже важливе. Вона заздалегідь розподілила ролі та поставила свою п'єсу. Залишилось її розіграти.

Дівчину зустріли і проводили в сад, де було обладнано сцену і особливо ретельно глядацькі місця, що призначалися в основному для імператорської сім'ї та наближених до них важливих осіб.

Ліна забарилася, вибираючи, куди б їй сісти. У цей момент її помітила наперсниця.

- Пані Белтрам! - вона підвелася зі свого місця в першому ряду і зробила кілька кроків назустріч.

Ліннея поспішила її випередити, щоб головній наложниці імператора не довелося далеко йти.

- Пані Лобу! - привітала наперсницю у відповідь.

- Сідайте біля мене! - заявила Агата. - Імператор не буде присутнім. Він не любить опери.

Вона нахилилася трохи ближче і додала:

- Чесно сказати, театральних вистав йому вистачає на ранкових засіданнях суду. Чиновники люблять влаштовувати вистави.

Леді обмахнулася віялом, щоб приховати посмішку.

Наложниця начебто сказала жарт, але це була цілковита правда. Будучи імператрицею, Ліннея неодноразово спостерігала погано поставлені п'єси чиновників.