Глава 75

Таліта тривожно поглядала в її бік, не розуміючи, як можна залишатися такою спокійною в цій ситуації. Вона сама сиділа наче на голках, прикриваючи нервозність натягнутою усмішкою.

Нарешті, слуга повернувся, і не один. Принц наказав запросити і придворного каліграфа.

Розклавши папери на одному зі столів, усі дружно дивилися на гарно виведені слова.

Ліннеї було достатньо одного погляду, щоб зрозуміти, що і принесена робота зроблена не її рукою, а також досить якісна підробка. Ось чому Таліта Фаріас була впевнена у результаті справи!

Каліграф, невисокого зросту чоловік з довгою борідкою, досить довго вивчав обидва документи: лист, нібито принесений із класу, і лист, надісланий наложниці.

Закінчивши, відклав убік збільшувальне скло і діловито заговорив:

- З усією відповідальністю заявляю, що на цих аркушах писала одна й та сама людина!

Після його слів, зчинився неймовірний галас. Жінки докірливо поглядаючи на пані Белтрам, осудливо вигукували:

- Як можна! А ще дочка великого генерала! Опускатися до загроз звичайній наложниці!

Помахом руки третій принц припинив хвилювання. Усі разом затихли.

- Хочете щось сказати на своє виправдання? - запитав він Лінею, що весь цей час спостерігала за тим, що відбувалося ніби з боку.

- Ваша Високість вважає, що я погрожувала б вашій наложниці? – таким тоном запитала Ліна, наче звинувачення були такі безглузді, що й говорити про них немає сенсу.

Гордор Крегаст трохи розгубився від такої відповіді. Але швидко знайшлася Таліта Фаріас.

– Докази перед вами! Ви ще відпиратиметеся? - вона благаючими очима подивилася на третього принца.— Ваша Високість, відішліть цю безсоромну назад у військовий табір, їй не місце серед витончених леді!

У Ліни після її слів вирвався смішок. Присутні з подивом, а хто з презирством дивилися в її бік.

- Довести мою невинність – простіше простого! - заявила з властивою їй холоднокровністю дівчина. – Але ж у мене також буде умова!

Вона зробила паузу, чекаючи на відповідь від принца.

- Так, я виконаю будь-яку вашу умову, кажіть! – нервово погодився Крегаст.

- Винуватець цього злочину повинен буде відповісти за наклеп, навіть якщо це виявиться близька вам людина!

Третій принц, не вірячи власним вухам, здивовано дивився на дівчину.

«Невже вона посміла поставити таку умову? Нахабниця!» – читалося на його обличчі.

- Ваша Високість! – у цей момент встряв у розмову герцог. - Ви дали слово, погано буде від нього відмовитися.

- Гаразд! – коротко кинув Гордор Крегаст.

- Принесіть письмове приладдя! - наказала тут же Ліннея слугам. – І я попрошу придворного каліграфа залишитись ще трохи з нами!

Таліта Фаріас трохи занервувала. Але одразу взяла себе до рук. Підробка була ідеальною, навіть якщо каліграф сумнівається, це нічого не доведе.

Коли слуги доставили все необхідне, пані Белтрам зненацька заявила:

- Щоб було все справедливо, я хотіла б, щоб мої обвинувачі також взяли кисті в руки!

- Що ти намагаєшся зробити? - вигукнула Таліта. – Перекласти свою провину на нас?

- Якщо ви не винні, вам нема про що турбуватися! – ввічливо усміхнулася у відповідь дочка генерала.

Герцог у цей момент зручно розташувався під квітучою вишнею і з цікавістю спостерігав дійство, що розгорталось.

- А тепер попрошу пана Лабонта, як людину незацікавлену, прочитати вголос листа! А ми з пані Фаріас і пані Нією будемо за ним записувати, – сказала Ліннея.

І герцогу довелося залишити зручне місце, щоб бути замішаним у виставі.

– Все це дуже дивно! Чого ви домагаєтесь? – нервувала Таліта, але все ж таки підкорилася.

Домінік Лабонт почав урочисто читати листа, повне погроз на адресу наложниці, оточуючі могли лише пошепки обурюватися, що дочка генерала настільки зухвало і некрасиво позбавляється суперниць.

Коли лист був повністю прочитаний і записаний, настала черга каліграфа зробити свою професійну оцінку.

Розглянувши всі три, він важко зітхнув і на подив з докором подивився на пані Фаріас.

Та злякано відвела очі.

- Кажіть же! – нетерпляче наказав принц Гордор.

- Відповідаю Вашій Високості! Цей лист написала не пані Белтрам, а пані Фаріас!

- Що? - Таліта Фаріас підскочила як ужалена. - Та як ви смієте! Наші почерки зовсім не схожі! Вас підкупила ця особа!

Вона тицьнула пальцем у Ліннею. Таліта була в такому збудженому стані, що, якби не правила етикету, вона вже кинулася б у бійку.