Глава 66

Їй було зовсім байдуже, як там і що відбувалося з новою наложницею. Розмова ні про що вже добряче стала набридати. Та й спілкуватися з такою обмеженою особою не приносило задоволення.

Як у Оберга Лейфа, такої чудової простодушної людини, могла бути така недалека сестра?

При згадці третього принца Нія спалахнула. Вона вирішила, що дочка генерала промацує ґрунт.

Але для чого вона поки не могла здогадатися.

- Так! - усміхнулася вона і повторила за пані Белтрам всі маніпуляції з фруктом. - Його Високість дуже добрий до мене!

- Я рада! - кинула байдуже Ліннея і звернула свою увагу на річку. Незабаром мали розпочатися змагання, а вона тут застрягла з цією нудною дівчиною, яку, крім принца, нічого не цікавить.

- А знаєте, - раптом завела відверту розмову наложниця, яка нарешті трохи розслабилася і з захопленням поглинала частування, - мені справді часом сумно у палаці, особливо коли третій принц відсутній. Я буду дуже вдячна, якщо ви складете мені компанію!

«Нарешті!» - видихнула Ліннея.

Саме на це вона й чекала весь час.

- Ви такі люб'язні! - не стала вона зволікати і, не даючи можливості тій передумати, відразу погодилася. – Звичайно, я відвідуватиму вас! Адже ми вже потоваришували!

Вона посміхнулася так сонячно, що спантеличена пані Нія миттєво повірила в її щирість.

Тепер дочці генерала шлях до палацу відкрито. Під приводом відвідування наложниці вона зможе спокійно входити до палацу та залишати його.

Настав час закінчувати зустріч. Наложниця третього принца, якщо й зніяковіла від такої швидкої відповіді, нічого вдіяти більше не могла. Вона з досадою тільки зараз подумала, що пані Белтрам спеціально змусила її запросити, щоб мати можливість частіше бачитись із принцом.

Але забрати назад своє запрошення було б образою. Вона вирішила, що запрошуватиме дочку генерала лише в ті дні, коли Його Високість буде зайнятий або у від'їзді.

У Ліннеї ж були в голові зовсім інші думки, і вона поспішала повернутись на берег, щоб бачити гонки на човнах.

- Хочу подивитись на змагання! - піднялася вона жваво. - Ви зі мною?

Питання вона поставила лише з ввічливості. Необхідно хоча б спочатку підтримувати з наложницею хороші стосунки.

- Так! - Лейф Нія підскочила слідом, дивуючись тому, що настрій пані Белтрам настільки різко змінився.

Ще хвилину тому вона, здавалося, нудьгувала, а тут уже сповнена ентузіазму, поспішає геть із закладу.

Перегони на вузьких і довгих дерев'яних човнах мали ось-ось розпочатися. Ті, хто брали участь, уже зайняли свої місця і взялися за весла.

Пані Белтрам у супроводі наложниці третього принца встигли вчасно підійти, ще трохи і вони пропустили б старт.

Натовп шумів, вигукуючи імена принців. Дівчата загравали з юнаками, які готувалися до гонки, грайливо закидаючи їх квітами на удачу. Крізь шум можна було почути запрошення на побачення і навіть освідчення в коханні.

Як тільки все почнеться, принци схопляться на коней, і їхатимуть уздовж берега, спостерігаючи за своїми командами веслярів.

Весь берег річки, де проходили змагання, обліпили глядачи.

Натовпи людей завмерли в очікуванні. Ось-ось дадуть сигнал для старту. У човна третього принца трапилося щось надзвичайне. По натовпу пройшовся шумок, що один із учасників не з'явився. Народ переступав у нетерпінні.

Несподівано тільки притихлий натовп знову загомонів. До причалу вибіг герцог Лабонт. Під вереск здивованих панночок він зняв із себе плащ. Дівчата збуджено перешіптувалися, не розуміючи, що він хоче зробити.

Ліннея стояла трохи віддалік від його шанувальниць, прихована натовпом, але зненацька ззаду почали штовхатися і непомітно висунули її вперед. Дочка генерала здогадалася, що це було зроблено навмисно, але поки інших небезпечних дій не було, лише спостерігала за всім. Вона була спокійна, тим більше, що поруч знаходився незмінний Андеш.

- Пані Белтрам! – раптом крикнув їй герцог. - Подаруйте мені щось на удачу! Я виграю ці змагання для вас!

"До чого б це?" - здивувалася дівчина, але вголос холодно відповіла.

- Ви не виграєте! – її голос пролунав настільки впевнено, що пан Лабонт, який уже зібрався застрибнути в човен, зупинився.