Глава 63

Через деякий час подружки вирушили на прогулянку, захопивши з собою мовчазного охоронця Андеша. Він прямував на шанобливій відстані, щоб не заважати дівочим розмовам, водночас уважно оцінюючи обстановку навколо.

Ліннея провела супутників до старих воріт, що виходили на занедбаний сад. Вони були замкнені на замок, але, виявилося, для їхньої пані це не було проблемою. Ліна спритно щось повернула у замку, і він з гучним клацанням відкрився.

- Звідки ви це знали? - ошелешено простягла служниця з благоговінням дивлячись на свою улюблену господиню.

У відповідь пані Белтрам, трохи зніяковівши, промимрила щось на кшталт «мені знайома показала» і швидко попрямувала вперед.

Вона знову забула, що ці знання з минулого життя ніяк не в'язалися з нею нинішньою, тільки придумати достовірне виправдання не встигла.

Добре, що її друзі беззастережно довіряли дівчині і не ставили каверзних питань.

Різкий перехід із нового палацового саду в покинутий був дуже помітним. Трава тут розрослася до пояса, а дерева заполонили раніше відкриті простори. Буйство природи було очевидним.

Не особливо заглиблюючись у чагарники, дівчата почали збирати польові квіти, що заполонили ці території.

Андеш уважно прислухався до обстановки, тримаючись віддалік і готовий будь-якої хвилини опинитися поряд.

Ліннея захопилася, насолоджуючись запахами майже дикої природи, згадуючи свої прогулянки південними степами.

Служниця йшла за нею.

Несподівано добродушний настрій пані Белтрам перервав дивний шурхіт у густій ​​траві. Вона мимоволі підійшла ближче.

Яке ж було її здивування, коли між травами вона побачила парочку, що віддавалася любовним втіхам. На цьому сюрпризи не закінчилися: обидва – і дівчина, і чоловік – були їй добре знайомі.

«Так ось яку таємницю приховує Таліта Фаріас! - дочка генерала, намагаючись йти якомога тихіше, почала задкувати назад. – Вона і Гордор Крегаст давно перебувають у близьких стосунках!»

Стали зрозумілі нападки та ревнощі підступної інтриганки. Здається, у минулому житті пані Белтрам ці двоє теж були близькі. Тоді Ліннея не звернула на це уваги, лише дивувалася, чому така красуня має таку незавидну долю. Бідолаху швиденько видали заміж за літнього чиновника. Причому другою дружиною. Тепер стало зрозуміло, що товар виявився не першої свіжості.

Гордор Крегаст анітрохи не змінився. Що тоді, що зараз був однаково підлим. Награвся дівчиною і викинув. Тому Таліту так тихо прибрали і вислали подалі, щоб не ганьбила рід, адже третій принц не збирався на ній одружитися чи хоча б брати наложницею.

Вся проблема полягала в тому, що її батько, перший міністр, усіма силами підтримував спадкоємця престолу і був марний спраглому владі Крегасту!

Та й спокусив красуню він для того, щоб вона не змогла увійти в сім'ю спадкоємця і зміцнити їх союз.

Тільки розрахунок, ніякого кохання. А дурненька Таліта Фаріас стала черговою жертвою на його шляху до престолу.

Ліннея відійшла на достатню відстань, щоб парочка, що зминала траву, її не помітила.

Служниця здивовано за нею простежила і з цікавості зібралася піти глянути, що ж таке змусило її господиню змінити напрямок.

Дочка генерала зреагувала миттєво. Вона закрила рота своїй подрузі і потягла вбік. Охоронцю кивнула, і той, здогадавшись з одного погляду, теж пішов за ними.

Ті двоє не повинні побачити, що в їхніх забав з'явилися глядачі. Одна річ – дочка генерала, з нею нічого не буде. А ось служницю можуть просто знищити. Від зайвих свідків правильніше відразу позбавлятися. Тому Ліннея і поспішала відвести своїх супутників подалі, щоб не наражати їх на ризик.

«Яке цікаве відкриття! - думала вона, посміхаючись. – Тепер у мене є козир у рукаві!»

Раптом зрозумівши, що на душі легко і вільно, Ліна притиснула до обличчя зібрані квіти і вдихнула їхній аромат.

Її серце більше не болить від погляду третього принца. А побачена сцена викликає лише сміх.

Набравши стільки квітів, що Андеша не було видно за величезним букетом, вони рушили назад у палац.

Повернувшись додому, Ліннея отримала звістки, що кілька чиновників прихильно прийняли її дари. Вони, звичайно ж, не ризикуватимуть заради неї життям, але за потрібної нагоди обов'язково виконають її прохання. Все складалося як ніколи вдало.

Прикрашаючи разом зі служницею будинок до свята, вона була в чудовому настрої.

Якщо третій принц чи Таліта раптом вирішать її відвідати, можуть здогадатися, звідки квіти. І запідозрити, що вона їх бачила. Але тим цікавіше! Нехай поламають собі голову, вгадуючи, чи знає вона щось чи ні.