Глава 42

Ажіотаж від її появи тривав недовго, аж до того моменту, коли до зали увійшов третій принц у супроводі надзвичайно гарного юнака.

Вони зайняли місця подалі від імператорського трону. Ще довгий час їх поява супроводжувалася охами та ахами з усіх боків. Дівчата жадібно проводжали поглядом красеня.

- Хто цей юнак? – не витримала Ліннея, запитавши Оліверу Денис, що сиділа поруч із нею.

Та дуже здивувалася, дізнавшись, що хтось ще може не знати цієї людини.

- Це син герцога Лабонта, радника імператора! - прошепотіла вона на вушко.

- Син герцога! – повторила за нею пані Белтрам.

- Ах, - схаменулась подружка. – Ви ж нещодавно у столиці. Це Домінік Лабонт – дуже відомий юнак.

«Син радника імператора! - повторила ще раз про себе Ліннея. - Так ось чому він мені не знайомий!

Цей чоловік загинув ще до того, як минулого життя дочка генерала приїхала до столиці.

То була сумна історія, видатний син видатного батька, а закінчив так сумно. Улюбленець жінок та любимчик долі, він закінчив своє життя в темному провулку.

Розповідали, що на нього напало понад сотню вбивць «Чорної вежі» - організації, що спеціалізується на темних справах. Вони виконували різні доручення. До складу відомства входили найстрашніші лиходії, майстри бойових мистецтв, яким не було рівних в Атроні. І все ж син герцога поклав їх у тому провулку всіх. Дивна була людина. Сам тяжко поранений, він зміг дійти самостійно до дому. Але, на жаль, якщо "Чорна Вежа" за щось береться, вони доводять це до кінця. Клинки нападників були просякнуті різними отрутами. Найкращі лікарі столиці не змогли врятувати юнака.

Вранці він помер.

Уся країна сумувала за такою втратою. Його батько був великою людиною. Домініку Лабонту пророкували славетніший шлях, ніж у його батька. Він мав усі необхідні якості, щоб стати одним із стовпів імперії.

Імператор кинув усі сили, щоб знайти справжніх убивць, тих, хто був замовником убивства, але їх наче й не існувало.

Смерть сина дуже важко далася взнаки раднику імператора. Він на якийсь час навіть відійшов від справ.

Але що дивно!

Ліннея глянула на герцога Лабонта старшого. Ця людина і тоді і зараз була непорушною як скеля!

Після смерті старого імператора Гордор Крегаст очистив своє подвір'я від усіх чиновників, хто був відданий його батькові. І лише радник Лабонт залишився на своєму місці. Він став у майбутньому лише сильнішим!

Третій принц його трохи побоювався, навіть ставши імператором.

Але зараз його син ще живий. І Ліна його бачить лише тому, що приїхала до столиці раніш, ніж в минулому житті.

Дія почалася гарними вітальними промовами та тостами. Навколо загомоніли, загули, залунала музика.

Ліннея з сумом дивилася на прекрасного юнака, доля якого була такою короткою.

«Він як зірка, що впала з неба», - спало їй на думку поетичне порівняння.

У той самий момент пан Домінік Лабонт ліниво розглядав обстановку в залі. Байдуже пройшовся рядами чиновників, його погляд ковзав по обличчях дівчат, ловлячи неприкриті захоплені погляди.

Несподівано він побачив щось дивне. Одна з красунь дивилася на нього… Він не міг повірити своїм очам – з жалем! Домінік здивовано підняв брову. Дочка генерала знову зуміла його збентежити.

Ліннея швидко відвернулася, коли зрозуміла, що її помітили. Герцог ще довго згадував вираз її очей. Так дивляться на щось втрачене, зі скорботою та смутком. Домінік змахнув із себе дивне наслання. Але щоразу повертався поглядом до столика, за яким сиділа дівчина.

Після вітальних промов, коли присутні вже добряче випили, розпочалася розважальна програма.

На середину вийшли дівчата в легкому різнобарвному одязі, а віддалік розташувалися музиканти.

Як тільки залунала музика, вони закружляли, немов зграйка строкатих метеликів, виконуючи різні па. Видовище справді було чарівним. Гості мимоволі задивилися, захоплені дійством та граціозними рухами красунь.

Після танців настала тиша, всі перебували під враженням від побаченого.

Тривала вона недовго, до виступу іншої групи танцівників. У якийсь момент присутні переситилися танцями, і знову взялися до розмов і випивки.

Несподівано третій принц підвівся та проголосив тост за здоров'я імператора.

"Як іронічно!" - хмикнула про себе Ліннея.

- Сьогодні тут присутня пані Белтрам, дочка великого генерала Белтрам, - продовжив він говорити, і дівчина стрепенулась. – Вона дивовижна тим, що володіє бойовими мистецтвами. І сьогодні тут, щоб порадувати Його Величність своїми вміннями.