Глава 20

У минулому ці двоє справді були друзями. Навіть будучи імператрицею Ліннея не раз сиділа на цій терасі з паном Баселаром, попиваючи найкращий у столиці чай і ведучи філософські бесіди. Невелика тераса була ніби острівцем спокою в її бурхливому, повному битв і втрат життя.

Зараз їй потрібно було завоювати довіру цієї людини в найкоротший термін.

У цей момент у двері постукали і увійшов високий, досить гарний юнак, одягнений у нехитрий одяг простолюдина.

Ліннея окинула його прискіпливим поглядом, одразу здогадавшись, що це був перший із обіцяних їй шпигунів.

- Що ж, мені час! - встала вона з-за столу.

- Пані може завжди розраховувати на найкращі товари з «Крамниці старожитностей», – поклонився Бесалар. Кивнувши один одному, вони мовчки розпрощалися.

З'явився помічник і провів назад у зал із книгами, де на неї чекала служниця.

Дочка генерала відразу ж покинула заклад, служниця і знову найнятий хлопчина без зайвих питань пішли за нею.

Сівши в карету, Ліннея запросила хлопця приєднатися до них. Він був саме тим типажем чоловіків, що подобаються молодим наївним дівчатам. Гарне личко - це пропускний квиток в будь-який будинок. Вона знала, як діють такі шпигуни. Вони втираються в довіру до молоденьких служниць і визнають все, що можна. Проникнути в будь-який будинок і вивідати інформацію для них не важко.

- Мені потрібно, щоб ти стежив за цим будинком, - Ліннея показала адресу написану на клаптику паперу, і щойно молодик кивнув, швидко сховала.

- Всі пересування, навіть найменші подих вітерця, все, що відбуватиметься, доповідай мені негайно. Мене знайдеш у Палаці наречених. Краще не питати про мене і не з'являтися на головному вході. Будинок, де я живу, найдальший від центру, ти легко його знайдеш.

Її розмістили подалі від будинків принцес та дочок високопосадовців. Але навіть на краще. Натомість від міста її відокремлювала лише кам'яна стіна. За великого бажання її легко можна було перелізти.

Власне, їй не потрібно було в подробицях пояснювати шпигунові, як її знайти та інше. Ці хлопці не лише стежили за її дорученням, а й за нею. Це колишню імператрицю анітрохи не бентежило. Інформація, що отримає про неї сьогодні Баселар, не мала значення. Вона не збиралася ховатися. У майбутньому їй доведеться вести ще багато справ із «Крамницею старовини», а в таких делікатних питаннях необхідна повна довіра партнерів.

Хлопець виявився дуже тямущим, він ловив кожне слово юної леді. І дивувався все більше. Неможливо, щоб у такому віці дівчата мали такий неабиякий розум. Вона віддавала накази чітко і у справі, жодного разу не виявивши жодних емоцій. Це йшло врозріз із усіма його уявленнями про прекрасних осіб. І все ж таки він був професіоналом. Не поставивши жодного питання, мовчки кивнув і після знака, що розмова закінчена, покинув карету.

Ліннея була задоволена. Початок покладено. Тепер можна було трохи розважитись.

- Поїхали замовляти сукні! - сказала вона радісно.

Нарешті служниця зітхнула з полегшенням. Всі ці дивні люди, незрозумілі розмови... Вона трохи зі страху не померла, коли пані повели в глиб крамнички.

Улла помічала, що з її коханою господинею відбулися незрозумілі зміни, вона ніби подорослішала, іноді поводилася, як навчена життям леді. Коли це сталося, служниця не могла пояснити.

Начебто ще вчора вони разом робили різні витівки, а сьогодні господиня сумно посміхалася всю дорогу, наче втратила щось дуже важливе.

Вони заїхали лише в одну крамницю з пошиття одягу, не найбільшу і знамениту. Улла не могла зрозуміти, чому пані обрала саме це місце. І тільки Ліннея знала, що в цій непримітній поки що майстерні починає свою роботу справжня чарівниця. Вона поспішала познайомитися і потоваришувати з майстринею якнайшвидше. Потім це стане неможливим через те, що всі модниці столиці потягнуться сюди, і щоб замовити сукню, доведеться чекати довгі місяці.

– Чим вам можемо служити? - вибігла їм назустріч, низько вклонившись, мадам Жужу (справжнє ім’я Жоліна, але дівчина його не любила). Зараз вона була ще помічником майстра і зустрічала на вході відвідувачів.

Така молода! Ліннея привітно посміхнулася, наче зустріла давню знайому.

- Хочу замовити у вас десяток суконь! - випалила вона з порога.

Це було величезне замовлення, і дівчина поспішила покликати господиню лавки.