Глава 16

Тільки все це виявилося марним.

Побачити її зібралися багато мешканців Палацу наречених, починаючи від принцес і дочок високопосадовців, закінчуючи керуючими євнухами і слугами.

Вона викликала фурор!

Варто було тільки незручно вибратися з воза, зробити пару невірних кроків сходами вгору, як дівчинка, що ніколи не носила сукні, геть-чисто заплуталася в складках і зовсім негарно розтяглася на сходах. Скільки тоді приниження зазнала! Її зустріли гучним реготом. Здавалося, що вся столиця сміється з помилок провінціалки.

А принц байдуже розвернувся та поїхав.

Ліннея спочатку засмутилася, але потім все одно знайшла виправдання його вчинку.

До чого любов робить жінок дурними! Готові виправдати будь-яку пакість і підлість!

«Більше жодного кохання! - вирішила «нова» Ліннея. – Тепер тільки ясна голова та холодний розрахунок!»

Діставшись входу до палацу, процесія зупинилася.

Дочка генерала окинула натовп глузливим поглядом. Цього разу не бачити їм циркової вистави. Тепер все буде за її сценарієм.

Дівчата, що перешіптувалися, пильно вдивлялися у вікна карети, в нетерпінні чекаючи виходу. Як і минулого разу, їх хтось попередив заздалегідь про приїзд уславленої войовниці. Усім було цікаво побачити дівчину, яка все життя провела у військовому таборі. Вони заздалегідь її охрестили невихованою мужланкою, і бідолаха всі роки зі шкіри геть лізла, щоб довести протилежне.

Цього разу вона навіть не потрудилася переодягнутися в вбрання, яке належить дівчині з благородної родини. Навпаки, одягла найзухваліший чоловічий костюм, нагрудник і пояс із мечем, щоб ще більше відзначити свою приналежність до військового прізвища. Вона сама не підозрювала, що цим підкреслила свою тонку талію, круті стегна і довгі красиві ноги.

Граціозно зістрибнувши з коня, Ліннея широким кроком пройшла до входу до палацу, стрімко злетіла сходами, привівши в шоковий стан усіх присутніх. Викликавши в дівчатах заздрість, а в чоловіках інші хвилюючи почуття.

В армії на неї ніхто не насмілився так дивитися, тут же, в столиці, всі були захоплені зненацька сміливим вбранням дочки прославленого генерала. А ще більше її вільним духом та підтягнутою фігурою. Коли б їм ще довелося побачити стрункі ніжки та такі приємні округлості? У суспільстві вважалося непристойним показати навіть ступні, що вже казати про інше.

Принц Гордор цього разу не поспішав виїхати, навпаки, він мимоволі задивився на тонкий стан дівчини, забувши про свої справи. Вона навіть не озирнулася, ніби він був не більше ніж проводжатим, не вартим її уваги. Здавалося, дочку генерала взагалі не хвилювало все, що відбувалося довкола.

Служниця безшумно вибралася з карети і швидко наздогнала пані.

Ліннея підійшла до старшої жінки, яка керувала всіма справами в цій частині палацу, і сама представилася їй.

– Вітаю високородну Бригіту Лунд! Я – Белтрам Ліннея, дочка генерала Белтрам. Прибула у ваше розпорядження. Прошу пробачити за пізній візит, ми трохи затрималися в дорозі! - все це вона промовила з такою гідністю і витримкою, ніби з леді Лунд говорила вишколена придворна дама, а не дівчинка, яка щойно покинула військовий табір.

Господиня Палацу наречених була суворою і непохитною, вона цю ж хвилину хотіла покарати дівчину, яка так нахабно з'явилася в неналежному одязі. Але трохи здивувавшись тому, як легко дівчина визначила головну людину біля воріт, вона залишилася задоволена. А побачивши, як піднесла себе і як шанобливо до неї та звернулася, стара леді упокорила свій гнів.

«Все ж таки дівчинка росла без матері, не знаючи хорошого виховання, треба бути до неї поблажливими!» – вирішила Бригіта Лунд. Принц її попередив про дівчину і попросив добре подбати.

Хоч це і було зайвим, господиня Палацу наречених завжди чудово дбала про своїх підопічних, то вона вважала.

Ті, хто зібрався, встигли помітити третього принца і вже дивились на приїжджу злісними поглядами.

Хто вона така, що її супроводжує сам Його Високість? - шепотіли довкола.

Бригіта Лунд окинула суворим поглядом новоприбулу і холодно процідила: «Слідуйте за мною!»

Ліннея лише посміхнулася.

Пані Лунд була місцевим тираном, який узяв на себе обов'язки щодо виховання всіх тутешніх дівчат. Її місія була неймовірно важкою, тому що кожна з тих, хто мешкав у Палаці, вже заочно вважала себе мало не дружиною принца, а то й зовсім імператрицею.