Нескорені війною

Молюся Богу за Вкраїну

Гудить земля, гармати рвуться,
Ночують люди в укриттях,
Пани ж зажерливі сміються
На наш нещадний людський страх.

Читаю вкотре Кобзаря,
Молюся Богу за Вкраїну,
І ні зблизька, а ні здаля,
Не дивлюсь я на московщину.

Ні, проклинать не хочу я
Ту вражу землю, Бог з тобою.
Лише про мир молюся я
І розпрощатися з війною.

Ірина Верловицька

Подобається

#3661 в Різне
#804 в Поезія
#3432 в Сучасна проза

У тексті є: біль та страждання, любов до україни, жага до перемоги

Відредаговано: 10.01.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись