Нескорені війною

Вона писала йому вірші

Вона писала йому вірші,
А він їй каву готував
І не відомо, хто сильніше,
Вона його чи він її кохав.

Вона лиш подумки про нього,
А він уже їй написав.
І не відомо, хто від кого
Сильніше дуже сумував.

Вона молилася за нього,
А він за неї воював.
І не відомо хто за кого
Сильніше Господа благав.

Вона зітхнула тихо-тихо,
А він так ніжно обійняв.
- Війна скінчилась. Залпи стихли...
- Як довго я цього чекав...!

Ірина Верловицька

Подобається

#3654 в Різне
#794 в Поезія
#3402 в Сучасна проза

У тексті є: біль та страждання, любов до україни, жага до перемоги

Відредаговано: 10.01.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись