https://st.booknet.ua/uploads/covers/220/1710170432_91.jpg
Нескорені
Ключик
Темними стежками, дикими тропами,
Засухами й річковими потопами,
Я все ж розшукала ключик той зрання,
Що я — своє найбільше кохання.
Що вітер співає, а трави шепочуть.
Якщо вони звісно самі не захочуть,
Людей не загониш в шухляди комоду.
Що люди — це хаос, баланс — це природа.
15.02.2024
Відредаговано: 20.03.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
