Том 2 частина 1 - 7

## Том 2. 

## Том 2. Глава 1: Борг Кров'ю

Дорога до Іржавого Порту минула спокійно. Маркус і Венс навмисно вибрали старий торговий шлях, щоб не привертати уваги "Шестерень" або випадкових мародерів. Вони зупинилися лише раз — заправити баггі на автоматичній станції посеред пустелі.

Іржавий Порт зустрів їх запахом окисленого металу і сірки. Це місто було значно біднішим за Сталевий Горизонт. Тут не було неонових вивісок, лише халупи з гофрованого заліза, між якими блукали тіні тих, кому не пощастило в житті.

Коли їхній баггі заїхав на головну вулицю, спочатку ніхто не звернув уваги на знайому машину Венса. Але коли вони вийшли назовні...

Венс у новій, масивній броні **"Бастіон"**, що виглядала як монолітна фортеця.

Маркус із гвинтівкою **"Айсберг"**, яка пульсувала холодним синім світлом і була вкрита інеєм.

На вулиці миттєво стало тихо. Погляди десятків роботів прикипіли до них. В оптиці перехожих читалася суміш заздрості, страху та благоговіння.

Першою зупинкою була майстерня Дока.

Коли вони зайшли, старий технік саме паяв чийсь модуль. Побачивши Маркуса, він завмер.

— Живий! — вигукнув він. — Я думав, тебе вже давно розібрали на гайки в пустелі.

Маркус мовчки підійшов до столу і поклав чіп з кредитами.

— Тут 10 000. За порятунок і ремонт.

Док мало не впустив інструмент.

— 10 тисяч?! — він переводив погляд з грошей на їхнє нове екіпірування. — Хлопці, ви що, пограбували сховище Корпорації? Звідки це все?

Венс відмахнувся.

— Немає часу, Док. Ми йдемо до Горгана. Не всі борги заплачені.

— До Горгана? — Док зблід, його індикатори потьмяніли. — Він зараз лютий. Будьте обережні.

### Лігво Звіра

Дорога до бункера ватажка була схожа на парад. Роботи розступалися, даючи дорогу. Банда Горгана тримала в страху пів міста, але навіть його шістки не наважувалися перевіряти зброю у таких гостей. Всі розуміли: ці двоє прийшли не просити.

На вході в підземелля стояв вартовий.

— Гроші є? — гаркнув він. — Без внеску звідси не виходять.

Венс мовчки пройшов повз, зачепивши його плечем. Вартовий, оцінивши габарити Танка і сяйво гвинтівки Маркуса, проковтнув образу і не став їх зупиняти.

Вони спустилися в головну залу. Це було велике підвальне приміщення, схоже на склад награбованого.

У центрі, за масивним столом, сидів **Горган**.

Це був справжній монстр із металу. Його корпус був удвічі ширшим за звичайного робота, зібраний із хаотичного нагромадження товстих бронепластин. Деякі частини його броні явно належали елітним меха-звірам зі звалища — на плечі стирчали шипи Дробильщика, а груди захищав люк від військового транспортера. Його нижня щелепа була непропорційно масивною, наче ківш екскаватора.

Але найстрашнішим був його правий маніпулятор. Замість кисті там була приварена велетенська **Гідравлічна Клешня**, яка постійно сичала парою і світилася тьмяним червоним світлом від внутрішнього жару.

Він перераховував гори кредитів, диктуючи щось маленькому роботу-писарю, що тулився в кутку.

— Говорити буду я, — прошепотів Венс Маркусу. — Він психопат. Не провокуй його.

Вони підійшли. Горган повільно розвернувся. Важкі поршні його шиї заскрипіли.

— О-о-о... Венс, — прогримів він голосом, схожим на гуркіт каміння в бетонозмішувачі. — Ти повернувся, щоб продати себе в рабство?

— Я приніс борг, — спокійно відповів Венс. — 20 000 кредитів. І ми розходимося.

Горган видав хрипкий смішок, але коли Венс висипав чіпи на стіл, сміх обірвався. Ватажок схопив жменю кредитів своєю клешнею.

— Справжні... — прохрипів він.

Потім його єдине око-прожектор втупилося в Маркуса.

— Звідки у такої комахи такі гроші? Це він тобі дав?

Горган підвівся, нависаючи над ними горою іржавого металу.

— Умови змінилися, Танк. 20 тисяч — це замало. Ти змусив мене чекати. Відсотки... ще 20 тисяч. І віддайте мені цю синю пушку як подарунок.

Венс напружився.

— Такої умови не було. Я приніс усе. Ти спалив мою майстерню, Горган. Ми йдемо.

— Ти вийдеш звідси тільки частинами! — заревів ватажок. — Взяти їх!

### Бій у Клітці

У коридорі почувся тупіт — банда почала збігатися.

Маркус зрозумів: розмови закінчилися. Він не став чекати.

Він спрямував усю енергію в "Айсберг", прицілився в голову Горгана з відстані трьох метрів і мовчки натиснув на спуск.

*СПАЛАХ.*

Але Горган був не просто бандитом, він був старим воїном. Навколо нього миттєво активувався **Енергетичний Щит**.

Постріл Маркуса врізався в поле. Щит перевантажився і вибухнув, оплавивши шолом боса, але голову не розніс.

— Двері! — крикнув Венс.

Танк рвонув назад і з усієї сили захлопнув масивні броньовані двері входу, заблокувавши замок.

Вони залишилися замкнені вчотирьох: Венс, Маркус, розлючений Горган і тремтячий писар.

Горган заревів і кинувся в атаку, розкручуючи свою розжарену Клешню.

Він замахнувся на Маркуса.

— За спину! — Венс стрибнув на перехоплення, приймаючи удар на свій щит.

*УДАР.*

Сила Горгана була неймовірною. Клешня врізалася в щит Венса, зім'яла метал як папір і просто **відірвала** його разом із кріпленням на лівій руці та шматком наплічника.

Венс відлетів до стіни. На його дисплеї замиготіли червоні попередження про критичні пошкодження гідравліки лівого маніпулятора, але він не звернув на це уваги.

Це дало Маркусу час.

Другий постріл.

Цього разу він цілився в з'єднання шиї та плеча, де броня розійшлася. Промінь Кріо-плазми влучив точно.

Вибух замороженого металу. Горган похитнувся, випустивши уламки щита Венса. Йому розірвало приводи плеча, оголивши скелет. Ефект "Айсберга" почав діяти — рухи боса сповільнилися.