-Гріша мені так важко-син подивився жалібно на мене-Вилазь.
Я побачила, як син жалібно глянув на дівчину років п'ять яка спускалася з горки , а внизу її ловив батько і піднімав її в гору.
-Ей! Ну чого ти? -Запитала я і подивилася на сина.
Крім нас на гірках каталися чоловіки з дітьми поки їхні дружини відпочивали на лавках і здалеку на них дивилися.
У цьому місці Гриша відчував себе ізгоєм.
-Мам , а де мій батько? - запитав мене Гріша і подивився мені в очі.
-Він зараз за кордоном. - відповіла.
-А коли він приїде?
-Незнаю.Він зараз дуже зайнятий, у нього важка робота. Він рятує людей-не буду ж я говорити синові, що його батько нас кинув заради іншої жінки.
-Синок, а ти не хочеш ще раз прокататися і тоді ми підемо по солодку вату.А потім до Бабусі-запропонувала я.
-Так, так, так ...- зрадів синочок і побіг ще раз до гірки.
Коли син вдосталь накатався на гірці ми пішли за ватою.
Біля прилавка стояли чоловік з дівчинкою.Дитина була віком як мій син.Гріша побачив її і підійшов до неї.
-Привіт, тебе як звати? -Запитав Гріша.
-Наталі , але ти мене можеш звати Ната.А тебе?
-Гріша, приємно познайомитися.-щиро відповів син.
-Заємно, хочеш вату? Вона дуже смачна.-говорила Ната.
-Ні, моя мама також зараз купить мені вату і ми будемо її смакувати-ласкаво відповів мій син.
-А давай дружити? -сказала Ната.
-Давай.Не хочеш піти на дитячий майданчик? -Після цих слів подивився на мене чи я йому дозволяю. Як я могла відмовити цьому ангелочкові, хоч я за нього дуже переживала.
Давай, але спочатку я запитаю тата чи можна.- Вона підійшла до нього.Вони тривалий час про щось розмовляли і весь час її батько дивився на мене.
-Ну що пішли-сказала Наталі.
-Ма, ми пішли-повідомив мене син.
Ех який він уже дорослий.
Зараз імено підійшла моя черга і я замовила полуничну солодку вату.Поки я розплачувалася до мене підійшов батько дівчинки.
-Ну, що йдемо?-Сказав чоловік.
-Ходімо-відповіла я.
-Мене звати Ігор.А вас як звати прекрасна дама? - залицятися він.
-Аріана.
-Ваше ім'я таке прекрасне як і ви.-прдовжив сипати компліментами.
Господи...
Він такий красивий.
Чоловікові було на вигляд років з тридцять.Шатен з блакитними очима і приємним виразом обличчя .З стильною зачіскою яка йому дуже личила.Одягнений він був в блакитну футболку на якій був надпис з чотьрьох букв і модні джинси.
Рельєф накачаних м'язів було видно навіть через футболку. Він дуже хороший чоловік.От це комусь пощастило.
Але все одно десь далеко в душі я порівнювала з колишнім.
Коли ми підійшли до дитячого майданчика , то до нас прибігли наші діти.
-Давайте грати в догонялки будь ласка-сказали вони в один голос. І нам не залишилася вибору як з ними грати.
Напевно з сторони на нас дивилися всі прохожі , але ми не звертали на це увагу.
Так ми грали поки не втомилися, але діти ще були повні енергії тому вони пішли кататися.
-У вас дуже хороша дочка- сказала я і продовжила-Я дуже рада що діти подружилися.
-Так, Ната ще й не такий живчик, а так то вона не може всидіти на місці.Вона більше любить грати футбол з хлопцями, чим з дівчатами в ляльки.
-Вся в вас, напевно.
Ігор присів і до нього прибігла Ната.
-Ти тільки мій батько!-сказала голосна дівчина.
Тут я побачила як сумно дивиться на них син і сказала йому:
- Я дуже-дуже тебе люблю!
-І я тебе.-тихо сказав син і обійняв мене.
-Мам, я вже хочу додому-син сказав так тихо щоб ці слова могла почути тільки я.
-Ну тоді пішли.
І ми всі разом вирушили на вихід з парку. Весь час діти йшли за ручки ніби брат з сестрою. На виході вони почали прощатися, але Ігор цього навіть не замітив.Він щось уважно писав в телефоні.
Ми з сином вже збиралися йти в протилежну сторону від них як нас покликав Ігор.
-Ей ви куди.Давайте ми вас підвеземо?-Сказав він.
-Та ні, ми тут недалеко живемо.
-Тримайте це мій номер телефону, звертайтесь якщо що він дав мені в руки свою візитку.
-Пака, пацан-простягнув він йому свою руку і в свою чергу син потиснув її.
-Було приємно з вами познайомитися-сказала я.
-Прощай, красуня!
Сказав він наостанок і сів у машину.
Ми з сином так простояли поки чорна дорога машина не вирушила в далечінь.
#9488 в Любовні романи
#2289 в Короткий любовний роман
#3659 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 16.10.2021