Розділ 14

– Ваша пара й справді підірвала інтернет! – задоволено виголосила Віра. Аби уникнути прямих сонячних променів, двадцяти восьмирічна жінка несла над головою білосніжну помережану парасольку, яка додавала вишуканості та пасувала золотим пасмам. Віра сама погодилася провести Емі, і це неабияк насторожувало.

– О так. Не думала, що за декілька днів у мене назбирається шістсот фоловерів в інстаграм. Навіть не знаю, що з ними робити, – Емі спробувала стримати нервовий смішок, входячи до величезного приміщення аеропорту.

Емілії було неабияк цікаво, чи знала сім’я Зореслава, що вона збиралася стажуватися в їхній компанії. Наразі лишалося лише відчайдушно сподівалася на те, що Зорян вплине на начальство Києва. Все ж таки ця робота вимагала креативної людини, а Український Експрес – престижна компанія в самому серці країни.

Емі не хотілося, аби співробітники вважали, що вона триматиметься на робочому місці винятково через нові впливові стосунки, які захопили інтернет. Вона обов’язково доведе, що справжня майстриня слова та абсолютно незалежна жінка.

Валіза заїхала на слизьку підлогу аеропорту, і дівчата нарешті полегшено  зітхнули, відчувши прохолоду величезного приміщення. Емі не надто рятувала легка коричнева сукня на бретелях, а голову дівчина ховала під парасолею Віри.

– Справді, я ніколи не бачила Зоряна таким…живим, чи що? – міркувала Віра. Вона склала парасольку, оглядаючи людей з різноманітними валізами.

Сестра Зореслава працювала у Львові, але часто виїжджала за кордон країни, щоб знайти нових клієнтів чи перевірити роботу в інших офісах Українського Експреса. Мала рівну поставу та гарні форми, які сьогодні ідеально підкреслював чорний топ-корсет та темні шорти в різноманітних візерунках.

– Не кажи Зоряну, але останні два роки він лише створював видимість щастя. Типу в нього не життя, а шоколад. Ніби ми такі сліпі. Ніби я така сліпа. Але останнім часом я помітила, що Зорян завжди десь далеко від розмови. Скажи «Емі» – і він знову слухає. А якщо побачить тебе десь здалеку, то продовжувати діалог більше немає сенсу. Не слухає! Причарувала бідолашного.

Віра відмахнулася рукою, легко сміючись, поки Емі не знаходила собі місця, стискаючи ручку валізи. Час від часу дівчина поглядала на екран смартфона, аби перевірити, котра година.

Звісно, Зореслав так реагував на згадку про Емі. Вона ж була його фальшивою дівчиною, і він мусив робити все саме так, як потребували справжні стосунки.

«Хвилювався, що викриють».

– Він так дивиться на тебе. Особливо сьогодні, коли ти пішла грати у волейбол з тими людьми.

«Так і потрібно».

– А вчора на заході тільки й думав «де Емі?», «ви не бачили Емі?», – Віра махала руками, аби додати своїм словам динамічності, але Емі це однаково не надто вражало.

Вони чудово виконали свою роботу, обдуривши цілий ресторан людей, а що вже казати про інтернет. Виявляється, англомовна аудиторія любила їх пару так само потужно, як українська. Сьогодні люди на морі постійно намагатися сфотографувати Зоряна, а одного разу дві дівчинки навіть підбігли до нього, аби зробити спільне фото.

– А коли ти заграла на скрипці…!

Емі враз повернулася до розмови.

– Що було? – втрутилася вона, проходячи аеропортом до місця перевірки валіз. Спробувала надати голосу спокійності.

– Та він як і всі удавав, що не плаче. Як зачарований дивився.

«Так і треба, Емі. Він просто прикидався коханням твого життя».

Вони обвели всіх навкруги пальця.

Але чому тоді саме ця новина засіла в серці?

Обидва дивилися Зоряні війни, читали книжки. Хлопець забрав її вірш собі, запевнивши, що таке не можна писати просто в стіл. Запропонував стати друзями. Справжніми друзями. І взагалі з ним було легко. Може, тиждень тому Емі так сильно вдарилася головою, що одразу закохалася в хлопця, що збив її? Як в типових казочках?

Добре, в неї буде достатньо часу, аби розібратися. А завтра на неї чекав офіс у Києві. Лишалося сподіватися, що все пройде саме так, як треба.

***

Переліт в інший бік був не настільки тривожним. По-перше, Емі заздалегідь наковталася заспокійливих. По-друге, в неї з’явився інстаграм Віри. Вона могла розглянути фотографії нової подруги.

Часом ставало сумно, бо рано чи пізно літній любовний роман дійде кінця. Ключова частина виконана: родина побачила, що їх син, брат чи племінник щасливий. Лишалося щиро вірити, що їх удаване розлучення не вплине на роботу Емі, яку вона, по факту, ще навіть не отримала. І після цього вони лишаться друзями. Справжніми друзями. Найкращий розклад подій.

По-третє, літак не так сильно турбував Емі також через те, що вона деякий час переглядала світлини, що поступово надсилав Зорян. Сотні фото з краєвидами Одеси, що вже казати про Чорне море, гідроцикл чи ігри у волейбол.

Світлин для інстаграму вистачить на рік вперед.

А потім вони просто листувалися. Емі записувала короткі й смішні відео з літака, питала про улюблені серіали, а у відповідь отримувала ще більше питань про себе та решту світлин з моря. Одна кумедніша від іншої.