Розділ 21

Вранці 6 січня в Алмати був густий туман. Туман і гар згарищ. Як і раніше, з центру міста долинали окремі постріли. У готелі було тихо, постояльці намагалися не виходити із номерів.

Прокинувшись, Тарас одразу набрав номер Ірени. І почув звичне: «Номер вашого абонента недоступний».

Він прийняв душ і спустився поснідати. У ресторані було порожньо, і тільки в центрі, зсунувши два столи, розмістилася бригада Армена. Як старому знайомому Тарасові махнув рукою Тимур. А Армен підсів до Тарасового столу:

- Що українець, їдеш?

- Їду.

- Потрібна допомога?

- Начебто ні. Візьму таксі до Бішкека.

- Яке таксі? Немає у місті таксі. Але я допоможу з машиною, - він написав на серветці номер телефону та суму в доларах.

– Слухай, що хочу сказати. Зараз почали говорити, що Армен організував бузу в Алмати. А в Актобі, Талдикургані, Павлодарі – теж Армен? Ти був учора на майдані, ти бачив – не Армен там був головним. І не Армен закликав захоплювати акімат та Білий Дім. Армен закликав цього не робити, закликав казахів об'єднатися. Але ж тепер треба знайти винного? - він роздратовано махнув рукою і пішов за свій стіл.

Тарас неквапом доїдав свій сніданок, коли задзвонив телефон. То був Сергій.

- Підніміться, будь ласка, до мене в номер, - він знову говорив на Ви і був спокійний. Тарас піднявся, Михайло вже був там.

- Я поговорив із спонсорами, вони вимагають, щоб ми згорнули місію та негайно виїхали з Казахстану.

- Чому ж так, протести ж на підйомі? На майдані Республіки знову збираються люди. І нічого ще не ясно! - здивувався Михайло.

- Напевно, їм уже зрозуміло. Учорашній день і сьогоднішня ніч маргіналізували протестний рух, і тепер населення підтримає його силове придушення. А завтра до Казахстану прибудуть російські війська. І розраховувати на підтримку повстання з боку казахських силовиків теж більше не доводиться. І ще, нічиї фінансові інтереси у нас не постраждають. Збирайте речі, - закінчив свій спіч Сергій.

- А речі Ірени? – спитав Тарас.

– У її номері її речей немає.

– А де вона може бути?

- Найімовірніше в автомобілі, який їде у бік російського кордону. Це найпростіший спосіб для неї покинути Казахстан. Але ми тут не до чого.

- Або в обіймах якогось красеня-казаха, - пожартував Михайло.

Тарас розумів, що обидва вони можуть мати рацію, і придушив у собі бажання вибухнути.