1

Вероніка ніколи досі по-справжньому не ревнувала. Вважала це нижчим свого достоїнства. Завжди говорила що не бачить в цьому і найменшого сенсу. Мовляв, якщо близька людина тебе любить, поважає й хоче бути поряд то не зрадить. А якщо ні, так для чого тоді зберігати такі відносини? Насильно милою не будеш і раз ти не потрібна так для чого нав’язуватися іншому.

З такими судженнями жінка прожила більш ніж три десятиліття. І спершу життя здавалося не давало їй суттєвих причин для ревнощів. Вперше Вероніка вийшла заміж ще юною дівчиною. В вісімнадцять років вона молода та недосвідчена закохалася в Василя. Хлопець навчався в тому ж інституті що й вона, був красивим, статним, мужнім. Дівчині він сподобався з першого погляду. Вона йому теж. Незчулася як почалися перші побачення, перші поцілунки, перші ночі пристрасті. А дальше Вероніка зрозуміла що «при надії» і молодим закоханим не залишалося нічого іншого як ставати на рушничок щастя.

Сімейне життя у Вероніки з Василем не склалася. Надто мало часу у них було щоб добре пізнати одне одного. За солодкими поцілунками й палкими обіймами не побачили більшості недоліків характерів своїх партнерів. А звідси і нескінченні непорозуміння, численні конфлікти, й навіть гучні сварки. У Василя з часом проявилася ще одна велика вада. Чоловік частенько любив зазирати до чарки і неодноразово приходив додому напідпитку.

Вероніка довго терпіла ці неподобства. Не тому що все ще кохала свого чоловіка. Любов до нього давно і непомітно згасла в її сердечку. Заради двох маленьких доньок, які у них народилися. Та коли одного разу Василь прийшовши п’яний як чіп і під час скандалу підняв на неї руку не витримала й вигнала його з дому.

Зі своїм другим чоловіком Грицьком Вероніка познайомилась випадково на вечірці який організовувала одна з її подруг. Спершу жінка не звернула ніякісінької уваги на чоловіка. Була зайнята своїми роздумами. Та подруга відкликавши її в сторону лукаво підморгнувши натякнула їй, що Гриць доволі цікавий мужчина. Самотній, роботящий, непитущий, інтелігентний. Одним словом вельми перспективний жених для Вероніки.

Жінка на ці слова лише поблажливо посміхнулась однак надалі почала уважно приглядатися до чоловіка. Яскравим красенем він не був це однозначно. Та хіба для мужчини це найголовніше? За столом поводив себе не вимушено проте виховано. Сипав наліво й направо веселими анекдотами серед яких не було ні одного вульгарно. З жінками-сусідками, по святковому столі, поводився наче справжній джентльмен.

Так склалась доля, що саме Грицькові довелося проводжати Вероніку в цей вечір додому. Святкова вечірка затягнулась далеко за північ і громадський транспорт вже не працював, а практично всі чоловіки були напідпитку. Залишався лише він. Чоловік не роздумуючи ні миті галантно допоміг їй одягнути курточку і підхопивши під руку повів у літню ніч.

До будинку, де мешкала Вероніка, було порівняно недалеко іти, проте вони гуляли нічним містом ледь не до світанку. Грицько виявився непоганим співрозмовником. Він швидко захопив увагу жінки кумедними історіями зі свого минулого, всякими повчальними бувальщинами, веселими жартами. Вона навіть і не здогадувалася, що з чоловіком можна так цікаво спілкуватися забувши про час і все на світі.

Потім вони ще не раз зустрілись. Спершу як друзі. Потім розпочалися романтичні побачення. А за кілька місяців Грицько перебрався жити до Вероніка. Як це трапилося жінка не може чітко пояснити і досі. Просто чоловік насправді сподобався їй. Видався серйозним та розважливим. Тим з ким можна разом продовжити свій життєвий шлях.

Однак цей спільний життєвий шлях виявився недовгим. Хоча спершу все складалося якнайкраще. Гриць був уважним та турботливим чоловіком. Дбав про власну дружину та її дітей. А коли у них народився хлопчик, чоловік здавалось на крилах літав. Все старався догодити Вероніці, допомогти їй вдома, розрадити та втішити. Був тим чоловіком про якого лише мріяти можна.

Та всяка казка, як відомо, тривати вічно не може. Незабаром закінчилась вона і у Вероніки з Грицьком. Нелегкий сімейний побут, троє маленьких дітей, численні труднощі, проблеми так клопоти порівняно швидко розвіяли рожеву ідилію в їх відносинах. Чоловік все менше й менше став допомагати дружині. Частенько надовго десь щезав з дому. Зазвичай був безпричинно роздратований і сердитий.

Вероніка довго губилась в здогадках в чому причина такої різкої переміни поведінки Грицька. Що трапилося? Звідки в ще нещодавно коханого чоловіка з’явилася стільки холоду, зневаги, презирства? Чому він так старається образити її, зробити боляче, довести до сліз? Очі на все відкрила подруга, яка по-секрету сказала, що у Гриця є коханка з якою він проводить весь час. Вероніка довго не йняла віри цим словам. До того часу поки сама не спіймала власного чоловіка з його коханкою в їх подружньому ліжку.

Жінка віднеслась до побаченої картини з дивовижним спокоєм. Ні гніву, ні істерик, ні ревнощів. Навіть скандалу не влаштувала. Мовчки зібрала речі чоловіка і викинула їх з дому. Грицько намагався протестувати, щось пояснювати та навіть просити вибачення. Єдине чого він зумів добитись цим, так це те, що сам опинився за вхідними дверми. А Вероніка після цього вирішила ніколи більше не зв’язуватись з чоловіками. Відтепер у неї з ними могли бути лише дружні стосунки.

Свого слова жінка дотримувалася більше десяти років. Жила спокійним розважливим життям. Ростила дітей. Ходила на роботу. Поралася по господарству. Про всякі банальні нісенітниці на кшталт кохання і не думала. Вважала що все це романтичні вигадки поетів, а в реальному житті такого не буває. Була переконана, що надалі її чекає одиноке, самотнє життя.